top of page

Єрусалимська Утреня

на празник Успення Пресвятої Богородиці

Ієрей: Слава святій, єдиносушній, і животворящей і нераздільній Тройці, всегда, нині і присно, і во віки віков.

Лик: Амінь.

Слава в вишних Богу, і на землі мир, во человіціх благоволеніє. (3).

Господи, устні мої отверзеши, і уста моя возвістят хвалу Твою (2).

 

   Шестипсалм’я

   Псалом 3

Господи, что ся умножиша стужающії ми; * мнозі востают на мя.

Мнозі глаголют душі моєй, * ність спасенія єму в Бозі єго.

Ти же, Господи, заступник мой єси, * слава моя, і возносяй главу мою.

Гласом моїм ко Господу воззвах, * і услиша мя от гори святия своєя.

Аз уснух, і спах: * востах, яко Господь заступит мя.

Не убоюся от тем людей, окрест нападающих на мя. * Воскресни, Господи, спаси мя, Боже мой,

Яко ти поразил єси вся враждующия ми всує: * зуби грішников сокрушил єси.

Господнє єсть спасеніє, * і на людех твоїх благословеніє твоє.

Аз уснух, і спах; * востах, яко Господь заступит мя.

   Псалом 37

Господи, да не яростію твоєю обличиши мене, * ніжé гнівом твоїм накажеши мене.

Яко стріли твоя унзоша во мні, * і утвердил єси на мні руку твою.

Ність ісціленія в плоти моєй от лица гніва твоєго, * ність мира в костех моїх, от лица гріх моїх.

Яко беззаконія моя превзидоша главу мою, * яко бремя тяжкоє отяготіша на мні.

Возсмердіша, і согниша рани моя, * от лица безумія моєго.

Пострадах і слякохся до конца, * весь день сітуя хождах.

Яко лядвія моя наполнишася поруганій, * і ність ісціленія в плоти моєй.

Озлоблен бих, і смирихся до зіла, * риках от воздиханія сердца моєго.

Господи, пред тобою все желаніє моє, * і воздиханіє моє от тебе не утаіся.

Сердце моє смятеся, остави мя сила моя * і світ очію моєю, і той ність со мною.

Друзі моі, і іскреннії моі * прямо мні приближашася і сташа:

І ближніі моі отдалече мене сташа, * і нуждахуся іщущії душу мою.

І іщущіі злая мні, глаголаху суєтная, * і льстивним весь день поучахуся.

Аз же яко глух не слишах, * і яко нім не отверзаяй уст своїх.

І бих яко человік не слишай, * і не імий во устіх своїх обличенія.

Яко на тя, Господи, уповах, * ти услишиши, Господи Боже мой.

Яко ріх: да не когда порадуютмися врази моі, * і внегда подвижатися ногам моім, на мя велерічеваша.

Яко аз на рани готов, * і болїзнь моя предо мною єсть вину.

Яко беззаконіє моє аз возвіщу, * і попекуся о грісі моєм.

Врази же моі живут, і укріпишася паче мене, * і умножишася ненавидящіі мя без правди.

Воздающії ми злая возблагая, оболгаху мя, * зане гонях благостиню.

Не остави мене, Господи Боже мой, * не отступи от мене.

Воньми в помощь мою, * Господи спасенія моєго.

Не остави мене, Господи Боже мой, * не отступи от мене.

Воньми в помощь мою, * Господи, спасенія моєго.

 

   Псалом 62

Боже, Боже мой * к тебі утренюю.

Возжада тебе душа моя, * коль множицею тебі плоть моя.

В землі пусті і непроходні і безводні, * тако во святім явихся тебі, видіти силу твою і славу твою.

Яко лучши милость твоя паче живот, * устні мої похвалиті тя.

Тако благословлю тя в животі моєм, * о Імени твоєм воздіжу руці мої.

Яко от тука і масти да ісполнится душа моя, * і устнама радости восхвалят тя уста моя.

Аще поминах тя на постели моєй, на утренних поучахся в тя * яко бил єси помощник мой.

І в крові крилу твоєю возрадуюся, прильпе душа моя по тебі, * мене же пріят десница твоя.

Тії же всує іскаша душу мою, внидут в преісподняя землі, * предадятся в руки оружія, части лисовом будут.

Царь же возвеселится о Бозі, похвалится всяк кленийся їм, * яко заградишася уста глаголющих неправедная.

На утренних поучахся в тя, * яко бил єси помощник мой.

І в крові крилу твоєю возрадуюся, * прилпе душа моя по тебі, мене же пріят десница твоя.

 

Слава Отцу, і Сину, і Святому Духу, і нині, і присно, і во віки віков, амінь.

Аллилуя, аллилуя, аллилуя, слава Тебі Боже. (3)

Господи помилуй. (3)

Слава Отцу, і Сину, і Святому Духу, і нині, і присно, і во віки віков, амінь.

 

   Псалом 87

Господи Боже спасенія моєго, * во дні воззвах і в нощи пред тобою.

Да внидет пред тя молитва моя, * приклони ухо твоє к моленію моєму.

Яко ісполнися зол душа моя, * і живот мой аду приближися.

Привмінен бих с низходящими в ров, * бих яко человік без помощі в мертвих свободь.

Яко язвеннії спящії во гробі, іхже не помянул єси ктому, * і тії от руки твоєя отриновени биша.

Положиша мя в рові преісподнім, * в темних, і сіни смертній.

На мні утвердися ярость твоя, * і вся волни твоя навел єси на мя.

Удáлил єси знаємих моїх от мене, * положиша мя мерзость себі.

Предан бих, і не ізхождах, * очі мої ізнемогоста от нищети.

Воззвах к тебі, Господи весь день, * воздіх к тебі руці мої.

Єда мертвими творити чудеса, * іли врачеве воскресят, і ісповідятся тебі.

Єда повість кто во гробі милость твою, * і істину твою в погибели.

Єда познана будуть во тьмі чудеса твоя, * і правда твоя, в землі забвенній.

І аз к тебі, Господи, воззвах, * і утро молитва моя предварит тя.

Вскую, Господи, отріеши душу мою, * отвращаєши лице твоє от мене.

Нищ есмь аз, і в трудіх от юности моея, * вознесжеся, смирихся, і ізнемогох.

На мні преідоша гніви твої, * устрашенія твоя возмутиша мя.

Обидоша мя яко вода весь день: * одержаша мя вкупі.

Удалил єси от мене друга і іскренняго, * і знаємих моїх от страстей.

Господи Боже спасенія моєго, * во дні воззвах, і в нощи пред тобою.

Да внидет пред тя молитва моя, * приклони ухо твоє к моленію моєму.

 

   Псалом 102

Благослови, душе моя, Господа, * і вся внутренняя моя Імя святоє єго.

Благослови, душе моя, Господа, * і не забивай всіх воздаяній єго.

Очищающаго вся беззаконія твоя, * ісціляющаго вся недуги твоя.

Ізбавляющаго от істлінія живот твой, * вінчающаго тя милостію і щедротами.

Ісполняющаго во благих желаніє твоє, * обновится яко орля юность твоя.

Творяй, милостини Господь, * і судьбу всім обидимим.

Сказа пути своя Мойсеови, * синовом Ізраїлевим хотінія своя.

Щедр і милостив Господь, * долготерпілив і многомилостив.

Не до конца прогнівается, * ніже во вік враждуєт.

Не по беззаконієм нашим сотворил єсть нам, * ніже по гріхом нашим воздал єсть нам.

Яко по висоті небесній от землі, * утвердил єсть Господь милость свою на боящихся єго.

Єлико отстоят востоци от запад, * удалил єсть от нас беззаконія наша.

Якоже щедрит отец сини, ущедри Господь боящихся єго: * яко той позна созданіє наше.

Помяну яко персть есми: * человік яко трава, дніє єго яко цвіт сельний тако оцвітет.

Яко дух пройде в нем, і не будет, * і не познаєт ктому міста своєго.

Милость же Господня от віка, * і до віка на боящихся єго.

І правда єго на синіх синов, * хранящих завіт єго.

І помнящих заповіди его, * творити я.

Господь на небеси уготова престол свой, * і царство єго всіми обладаєт.

Благословіте Господа всі ангели єго, * сильнії кріпостію, творящії слово єго, услишати глас словес єго.

Благословіте Господа вся сили єго, * слуги єго творящії волю єго.

Благословіте Господа вся діла єго, * на всяком місті владичествія єго, благослови, душе моя, Господа.

На всяком місті владичествія єго, * благослови, душе моя, Господа.

 

   Псалом 142

Господи, услиши молитву мою, внуши моленіє моє во істині твоєй, * услиши мя в правді твоєй.

І не вниди в суд с рабом твоїм, * яко не оправдится пред тобою всяк живий.

Яко погна враг душу мою, * смирил єсть в землю живот мой.

Посадил мя єсть в темних, яко мертвия віка, * і уни во мні дух мой: во мні смятется сердце моє.

Помянух дни древнія: поучихся во всіх діліх твоїх, * в творенііх руку твоєю поучахся.

Воздіх к тебі руці мої, * душа моя, яко земля безводная тебі.

Скоро услиши мя, Господи, * ісчезе дух мой.

Не отврати лица твоєго от мене, * і уподоблюся низходящим в ров.

Слишану сотвори мні заутра милость твою, * яко на тя уповах.

Скажи мні, Господи, путь, в оньже пойду, * яко к тебі взях душу мою.

Ізми мя от враг моїх, Господи, к тебі прибігох, * научи мя творити волю твою, яко ти єси Бог мой.

Дух твой благій наставит мя на землю праву, * Імени твоєго ради, Господи, живши мя правдою твоєю

Ізведеши от печали душу мою, * і милостію твоєю потребиши враги моя.

І погубиши вся стужающия души моєй, * яко аз раб твой єсмь.

Услиши мя, Господи, в правді твоєй, * і не вниди в суд с рабом твоїм.

Услиши мя, Господи в правді твоєй, * і не вниди в суд с рабом твоїм.

Дух твой благій, * наставит мя на землю праву.

 

Слава Отцу, і Сину, і Святому Духу, і нині, і присно, і во віки віков, амінь.

Аллилуя, аллилуя, аллилуя, слава Тебі Боже. (3)

 

   Єктенія мирна

Ієрей: Миром Господу помолімся

Лик: Господи помилуй

Ієрей: О свишнім мирі, і спасенії душ наших, Господу помолімся.

О мирі всего міра, благостоянії святих Божіїх церквей, і соєдиненії всіх, Господу помолімся.

О святім храмі сем, і с вірою, благоговінієм, і страхом божіїм входящих в онь Господу помолімся.

О святійшем вселенстім Архиєреї (ім’я), Папі Римстім, і о блаженнійшем патріярсі нашем (ім’я), і о боголюбивім Єпископі нашем Кир (ім’я), честнім пресвітерстві, во Христі дияконстві, о всем причті і людех, Господу помолімся.

О богохранимім народі нашем, о предлежащих властех нашех і о всем воінстві, Господу помолімся.

О святій обители сей, о всяком граді, страні, і вірою живущих в них, Господу помолімся.

О благорастворенії воздухов, о ізобилії плодов земних, і временіх мирних, Господу помолімся.

О плавающих, путешествующих, недугующих, страждущих, пліненних, і о спасенії їх, Господу помолімся.

О ізбавитися нам от всякія скорби, гніва і нужди, Господу помолімся.

Заступи, спаси, помилуй, і сохрани нас, Боже, Твоєю благодатію.

Пресвятую, пречистую, преблагословенную, славную Владичицу нашу Богородицу і приснодіву Марію, со всіми святими помянувше, самі себе і друг друга, і весь живот наш Христу Богу предадім.

Лик: Тебі, Господи.

Ієрей: Яко подобаєт Тебі всякая слава, честь і поклоненіє, Отцу і Сину і Святому Духу, нині і присно, і во віки віков.

Лик: Амінь.

 

   Бог Господь

Бог Господь, і явися нам, благословен грядий во Імя Господнє.

Стих 1: Ісповідайтеся Господеві, яко благ, яко во віки милость єго.

Стих 2: Обишедше обидоша мя, і Іменем Господнім противляхся їм.

Стих 3: Не умру, но жив буду, і повім діла Господня.

Стих 4: Камень, єгоже небрегоша зиждущії, сей бисть во главу угла: от Господа бисть сей, і єсть дивен во очесіх наших.

   Після шестипсалмія і великої єктенії ставиться посеред церкви прикрашений аналой, і коли співається Бог Господь... предстоятель виходить із вівтаря і несе ікону Успення або плащаницю Божої Матері; за ним ідуть священики в облаченні; ікона Успення кладеться на аналой, а якщо плащаниця - на гробницю; предстоятель роздає свічки священикам; вірні також запалюють свої свічки. Співаються ці тропарі з єрусалимського чинопослідування. Під час співу тропарів предстоятель кадить св. плащаницю, вівтар, храм і вірних.

   Тропарі, глас 2. Подобен: Благообразний Йосиф...

   Благообразних учнів лик * нині Божественний, о Чесная, * нескверне тіло Твоє * сльозами чистими омочивши, як ароматами, * у гробі, шанобливо ховаючи, поклав; * але триденно преставилася Ти, Владичице, * подаючи світові Божественну милість.

   Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.

   Коли зійшла Ти до смерти, Життя Мати безсмертна, * тоді ад здивувався й у страху вжахнувся; * коли ж узріли Тебе преставленою на Небеса, Маріям, із гробу, * всі сили Небесні взивали: * Живоносна Мати Життя нашого, слава Тобі.

   І нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

   Священним учням, що в Гетсиманію тіло Матері Божої несли, * пісня, яку виголошую, личила; * задля сього до Христа Матері, * воістину Єдиної Богоотроковиці взивайте: * устань, о Владичице, подаючи всім велику милість.

Канонарх виголошує на 5-й глас.

Благословен єси, Господи, навчи мене правосудів Твоїх.

І читає 1-й стих 17-ї кафизми: Блаженні непорочні...

 

   Статія перша

1. Блаженні непорочні в дорозі, що ходять у законі Господнім.

Життя, у гробі * був покладений Ти, Христе; * і Матір Життя покладається: * дивне видіння для Ангелів і людей.

2. Блаженні, хто держить свідоцтва Його, хто шукає Його всім серцем,

Величаємо Тебе, * Богородице Чистая, * і вшановуємо святе Твоє успення, * і поклоняємося чесному гробові Твоєму.

3. і хто кривди не робить, хто ходить путями Його.

Маріям, як умираєш Ти, * Життя вірних? * Як же гріб умістив Твоє тіло, * що вмістило Невмістимого всіми?

4. Ти видав накази Твої, щоб виконувати пильно.

Небес Царя, * Бога Ти зродила, * і в Небесне Царство переходиш, * Чистая, по-царськи.

5. Якби ж дороги мої були певні, щоб держатися постанов Твоїх, –

Від землі Ти перейшла * і від землі ніколи * не відлучаєшся, Всесвятая Богородице, * ізбавляючи весь світ од бід.

6. тоді б я не осоромився, вважаючи на всі заповіді Твої.

Вся земля славить * погребення Твоє, Христе, * і співає погребальний спів, Владико, * Пречистій Твоїй Матері всеблагоговійно.

7. Щирим серцем Тебе прославлятиму, навчаючись справедливих присудів Твоїх.

Ангели, бачачи * Тебе, Чиста, простерту, мертву, * що Життям світові засяяла, * дивувалися і жахалися.

8. Постанов Твоїх держатимусь, – не кидай же мене зовсім.

Знову посланий був * Гавриїл від Бога, * і Твоє благовістує ісходження, * Пренебесна, Нетлінна, Чиста.

9. Чим додержить юнак у чистоті свою стежку? – Коли держатиметься слів Твоїх.

У чертог Божественний * Тебе, Невісту Божу, * Жених закликає, Богоневісто, * веселитися завжди боголіпно.

10. Всім серцем моїм шукаю Тебе, – не дай же мені відхилитися від заповідей Твоїх.

Престолу Божого, * де світло Тройці * страшне і неприступне, досягла Ти * і спочила, Діво, істинно.

11. В серці моєму сховав я слово Твоє, щоб не согрішити проти Тебе.

Перейшовши від землі, * Богові предстала Ти, Богородице, * від Бога ніколи відлучена не бувши * від самої утроби матері.

12. Благословен єси, Господи, навчи мене правосудів Твоїх.

Чесне Твоє тіло * тління і у гробі * не зазнало, але з тілом перейшла Ти, * Діво, від землі на Небеса.

13. Устами моїми звіщаю всі присуди уст Твоїх.

Всесвятеє Твоє * лице, Пречистая, * і мертве, як рай, явилося, * благодаттю і життям дихає тим, що дивляться.

14. З дороги свідчень Твоїх радію, як маєтком великим.

Від нас, дітей * Твоїх, Мати, * прийми любов нашу і пісню ісходну, * що приносимо з глибини душі.

15. Про накази Твої розважатиму і на стежки Твої вважатиму.

Відкрий, Мати, * чеснії Твої очі * і споглянь на дітей зібраних, * що Твоє успення славлять чесно.

16. Постановами Твоїми втішатимусь, не забуду слова Твого.

Відкрий уста * і дай нам благословення, * Пресвятая Богородице, що преставляєшся * від нас остаточно.

17. Пощасти рабові Твоєму, щоб жив я, – і пильнуватиму слово Твоє.

Не залиш нас нині * сиротами, Мати, * од землі на Небо нині брана, * щоб бути разом із Сином і Богом.

18. Відкрий очі мої, щоб я міг бачити дива закону Твого.

Довкола ложа * Твого ставши, * тепло взиваємо до Тебе, Діво: * помилуй, Всесвятая, спаси всіх вірних.

19. Чужинець я на землі, – не крий од мене заповідей Твоїх.

Прийди нині, Анно, * стань із нами, * будеш очолювати свято * Твоєї Святої Дочки, Богоматері.

20. Омліває душа моя від жадання законів Твоїх на всякий час.

Прийдіте, дамо славу * і хвалу Богові, * що призвав Сію у Святеє, * як Святу, за святих більшу.

21. Погрозив Ти гордим, отим проклятим, що од велінь Твоїх блудять далеко.

Нині прийняло * Небо преславно * Царицю вселенної і веселиться, * бачачи, як царює Вона з Богом.

22. 3німи з мене сором і зневагу, адже свідоцтва Твої беріг я.

Бог слави, * Син Твій, Чистая, * зі славою, як Матір, прийняв Тебе * і посадив праворуч Себе.

23. Теж вельможі сидять та на мене змовляються, але раб Твій роздумує про постанови Твої,

Облечена * і прикрашена благодаттю, * нині стала Ти перед Богом, * як Цариця і Мати Божа.

24. і свідоцтва Твої – то потіха моя, то для мене дорадники.

Ангели, Діво, * служили Тобі на землі, * Ангели і нині на Небесах * стоять перед Тобою, як раби.

25. Душа моя гнеться до пороху, – за словом Твоїм оживи мене.

Ангельські воїнства, * злетівшись, * зо страхом стали довкола, * на Твоє, Чесна Владичице, преставлення дивлячись.

26. Оповів я дороги мої, і Ти вислухав мене; навчи мене постанов Твоїх.

І нині * розумні сили * мисленно з нами предстоять і співають, * преставлення славлячи Твоє.

27. Дай мені розуміти дорогу повелінь Твоїх, – і про чуда Твої міркуватиму.

Від країв землі * прийшли учні Христові * послужити погребенню Твоєму, Владичице, * й оспівати Твоє успення, Чистая.

28. Тане душа моя від смутку, постав мене за словом Твоїм.

Христос Бог, Діво, * Ангелів Своїх * і Божественних апостолів послав * на погребення Матері, як личить Синові.

29. Дорогу неправди від мене відсунь і подай ласкаво закон Твій.

Усі душі * святих праотців, * і пророків, і праведників зійшлися, * щоб принести ісходну пісню.

30. Дорогу істини я вибрав, поставив присуди Твої перед собою.

Тебе, що живеш * і нині по смерті, * Богородице Чистая, славить * усе множество Небесних і земних.

31. Пристав я міцно до свідчень Твоїх, – Господи, не посором мене.

Живеш і по смерті, * Живоприємне Джерело: * від життя-бо до Життя перейшла Ти, * що зродила Всежиттєве Життя.

32. Бігтиму шляхом заповідей Твоїх, бо пошириш Ти серце моє.

Хоч і умираєш, Діво, * нині подібно до нас, * але всіх Царицею являєшся, * бо зачала Ти Творця всіх.

33. Путь постанов Твоїх покажи мені, Господи, – і буду триматися її до кінця.

Хоч і ховаєшся * в малому гробі, Діво, * та відкрилося Тобі саме Небо, * і на престол прийняв Тебе Бог.

34. Дай мені розум, і берегтиму закон Твій, буду триматися його всім серцем.

З лона Отчого * народився Бог, * і в лоно Твоє, Непорочная, ввійшов, * і прийняв Тебе, Чистая, в обійми.

35. Настав мене на стежку заповідей Твоїх, бо в ній я знайшов уподобу.

Бог похований був * – і Мати Божа; * Бог у темінь зійшов * – і Мати Божа.

36. Серце моє прихили до свідчень Твоїх, а не до наживи.

Сина, Діво, * і на Хресті не залишила Ти; * сього ради і Він не залишив Тебе * і стоїть перед Тобою нині тілесно.

37. Відверни мої очі, щоб марноти не бачили, – на дорозі Твоїй оживи мене.

Гріб Сина * прославляєш Ти, як Мати, * і Він, Діво, Твоє святе успеніє * воспрославляє божественно.

38. Для Твого раба сповни слово Твоє, що на страх Твій воно.

Восхвалили Тебе * всі Ангели Божі, * коли вище Небес Ти піднялася, * і, упавши, поклонилися шанобливо.

39. Відверни від мене зневагу, якої боюся, бо благі закони Твої.

Прийшовши до престолу * Всевишнього Бога, * упавши, як слугиня, Ти поклонилася * і предстала єси, бачачи Бога.

40. Ось я прагну наказів Твоїх, – оживи мене по Твоїй правді.

О, радість невимовна! * О, шана безмірна! * Маріям із Ісусом, Своїм Сином, * царює на Небесах і на землі.

41. І хай зійде на мене, Господи, милість Твоя, спасіння Твоє за словом Твоїм,

Богородице Діво, * відійшовши від землі, * сущих на землі не залиш, * оберігаючи тих, що поклоняються преставленню Твоєму.

42. і хай відповім я тому, хто словом ганьбить мене, бо уповаю на слово Твоє.

Із Небес, Мати, * де Ти нині перебуваєш, * споглянь на землю й будь благоутробна, * і помилуй світ, Благая.

43. І не відіймай з моїх уст слова правди ніколи, бо я жду Твоїх присудів.

Коли апостоли * тіло Твоє пресвяте * побачили, Богородице Чистая, * припавши, поклонилися в шанобі.

44. І пильнуватиму закон Твій завжди, по вік віку.

Псалми ісходні, * і співи, і пісні, * склавши хор, співали Тобі, * чудуючися славі Твоїй, Чистая.

45. І ходитиму в широкості, бо заповідей Твоїх шукаю.

Боголіпним, Діво, * Твоїм сяянням * там осяяні, раділи, бо неначе * Сина Твого бачили.

46. І звіщатиму перед царями про свідоцтва Твої, – і не зазнаю я сорому.

Живоначального * Твого тіла * якими руками нині торкнемося, Всенепорочна, промовляли, * Годувальнице Слова, Чистая?

47. І розкошуватиму веліннями Твоїми, бо люблю їх вельми,

Які слова, Діво, * Тобі мовимо нині? * Які пісні, преоспівана Владичице, * принесемо успенню Твоєму?

48. і руки свої простягну до велінь Твоїх, що їх возлюбив я, і буду роздумувати про постанови Твої.

Маріям Діво, * приємні Богові * ім’я й істото, – як же померла Ти, * що обожила природу смертних?

49. Пом’яни слово Твоє рабові Твоєму, що його повелів Ти чекати мені.

Як же бачено Тебе * бездиханною? * Ти ж Давущого всяке дихання зродила невимовно! * О, нове, Діво, сподіяння!

50. Се розрада моя в горі моїм, що слово Твоє оживляє мене.

Перевищивши * природні закони, * як же Ти підкоряєшся законам природи, Владичице, * і звідуєш смерть, як ми?

51. Горді знущалися з мене вельми, та я не відступив від закону Твого.

Різдвом Твоїм, Діво, * Ти зупинила * грізне смерти устремління; * як же нині нашестю смерти уступаєш?

52. Згадую я, Господи, присуди Твої одвіку, – і втішаюся.

Вогненосна купина, * як кліщами смерти * була схоплена Ти, Богоневісто, * що носила Вогонь Божества?

53. Буря мене охопила через нечестивих, що опускають закон Твій.

Спочила Ти, Діво, * а не вмерла нині, * і, в житті кращому і безсмертному пробудившися, * знайшла Себе у плоті.

54. Співи для мене – Твої постанови у домі вигнання мого.

Божественний кивот * завіту з нами Божого * оселяється у скинії дивній, * у домі Божому.

55. Вночі пам’ятаю Ім’я Твоє, Господи, і тримаюся закону Твого.

Золота стамна, * у якій манна * збереглася, переходить од землі * Маріям Богоотроковиця до Бога.

56. Отсе сталось мені, бо наказів Твоїх я держуся.

Бога і Слова * крило на крило * Небесне сходить над усяке слово * – Богоневіста Чистая.

57. Доля моя – Господь; я мовив: Берегтиму слово Твоє.

Євангельська * многоцінна перлина * заскарбилася нині у таємних * скарбницях Божих.

58. Благаю Тебе всім серцем: учини мені милість за словом Твоїм.

Зменшеним образом * Провидіння * Бога, що воплотився, є саме се таїнство * – переселення Твоє до Бога.

59. Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув.

Бачачи Тебе, Діво, * Матір Божу, * ніби завше бачили ми Бога; * як же нині стерпимо розлуку?

60. Спішивсь я і не барився, велінь Твоїх щоб пильнувати.

Тебе, що придбала * Духа Божого, * Який у Тебе, Богоневісто, вселився, * бездиханною бачимо, і наш дух знемагає.

61. Тенета безбожних мене оточили, та не забув я закону Твого.

Богородице Діво, * радосте наша; * Богородице, проповідання наше; * Богородице, куди відходиш від нас?

62. Опівночі встану Тебе прославляти – за присуди Твої праведні.

Куди відходиш, Діво? * Куди переселяєшся нині? * Вище над Небеса злетіла Ти, * залишивши на землі пташат.

63. Приятель я всім, хто боїться Тебе й хто накази Твої береже.

Давиде богоотче, * будь із нами нині * в ісході Матері Бога нашого * і в благознаменитий день свята.

64. Милости Твоєї, Господи, повна земля; навчи мене постанов Твоїх.

Заклич і нині * до Ангелів Божих: * Підніміте брами, щоб прийняти * Матір Божу боголіпно.

65. Добре вчинив єси з Твоїм слугою, Господи, за словом Твоїм.

Красний красою, * Цар Небесний * нині краси Матері зажадав * і покликав Її в Небеса.

66. Доброго розуму та пізнавання навчи мене, бо на заповіді Твої я звіряюся.

Хоч і приймаєш погребення, * Діво, як смертна, * але, як Мати Божа, востаєш * Духом Божим, Усемогутнім.

67. Поки ще не був я упокорений, блудив я; тепер же пильную слова Твого.

Богоприємне тіло, * хоч і в гріб вселяється, * але в гробі перебувати не звикло, * востає ж силою Божественною.

68. Ти добрий, і чиниш добро; навчи мене Твоїх постанов.

Погребення Твоє, Богородице, * ліствице Небесная, * стало для Тебе ліствицею, якою зійшла Ти * до Бога, сущого вгорі її.

69. Горді вимишляють на мене неправду, я ж усім серцем бережу заповіді Твої.

Світлоносний свічник * незаходимого Світла * під землею ненадовго сокривається, * але поставляється світлим на висоті.

70. Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, я ж розкошую з закону Твого.

Бувши один раз * Богом проклятою, земля * освятилася погребенням Бога нашого, * і нині знову – погребенням Твоїм, Мати.

71. Добре мені, що був я упокорений, щоб навчитися постанов Твоїх.

З Небес упав нікчемно * в давнину безплотний; * вище над Небеса чудно сходить нині * плотоносная Діва Маріям.

72. Ліпший для мене закон уст Твоїх, аніж тисячі золота і срібла.

Твої, Чистая, * велич і слава * ввійшли перед лице слави Господа, * коли преставилася Ти від землі.

   Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.

Оспівуємо Тебе, * Слово, всіх Бога, * із Отцем і Святим Твоїм Духом, * і славимо Божественний образ Твій.

   І нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Блажимо Тебе, * всі роди, * Богородице Приснодіво Владичице, * і славимо успеніє Твоє.

   І знову правий крилос співає перший стих:

Життя, у гробі * був покладений Ти, Христе; * і Матір Життя покладається: * дивне видіння для Ангелів і людей.

 

   Далі мала єктенія і виголос:

Яко благословися Твоє Імя і прославися Твоє Царство, Отца, і Сина, і Святаго Духа, нині, і присно, і во віки віков.

   Після кадіння священика лівий крилос починає другу статію.

 

   Статія друга

Достойно єсть величати Тебе, Життєдавця, * що возвеличив живоносне преставлення * Матері Твоєї Чистої.

73. Руки Твої сотворили мене й збудували мене; врозуми мене, і хай навчусь я заповідей Твоїх.

Достойно єсть величати Тебе, Богородице, * що душу Божественну і непорочну * в руки Бога положила.

74. Ті, що бояться Тебе, побачать мене і звеселяться, бо я уповаю на слово Твоє.

О, чудо нове! Двері у Двері, * Небо в Небо нині йдуть, * і Престол Божий до Престолу Божого.

75. Знаю, Господи, що присуди Твої праведні, і справедливо понижав Ти мене.

Стало й здивувалося все множество Ангелів, * побачивши, як Христос Бог неприступний * приступає до Матері і шану Їй віддає.

76. Хай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до раба Твого.

Вжахнулося, бачачи у трепеті, як Бог знову сходить, * і душу на руки приймає, * і підноситься у славі Божественній.

77. Хай зійдуть на мене щедроти Твої, – і житиму, бо закон Твій – розрада моя.

Вжахнися, Небо, і ти, земле, закарбуй глаголи: * Бог, що над усім, перше сходив * – і нині вдруге зійшов на землю ради Матері.

78. Хай посоромляться горді, що гнітять мене незаслужено, я ж буду роздумувати про заповіді Твої.

Премудрість, дім свій од землі переставивши * у дім Свій наднебесний, * нині сповнила його слави Божественної.

79. Хай повернуться до мене ті, що бояться Тебе, – і звідають свідоцтва Твої.

Не з Неба зійшла Богоневісная Діва, * але на Небеса піднялася * як Та, що народила Небесного Царя.

80. Хай буде серце моє непорочне в постановах Твоїх, щоб я не посоромився.

Нині прохідним і для людей стало Небо: * прийдіте ж бо, всі христоноснії, * піднімемося з Матір’ю Божою.

81. Знемагає душа моя за спасінням Твоїм, – уповаю я на слово Твоє.

В землю Ти поникла, неорана земле Господня, * що Колос життя зростила, * і в країні проросла Небесній.

82. Очі мої знемагають за словом Твоїм та питають: “Коли потішиш мене?”

Сонце, що бачило раніше, як зайшло Сонце Правди, * бачить нині, як і Місяць заходить * – Діва і Матір Світла.

83. Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув.

Гріб несвітлий покрив приосінену * і світлоносну гору Господню, * що покрила Небеса доброчесністю.

84. Скільки єсть днів для Твого раба? Коли вчиниш суд над моїми гонителями?

Хоч і перейшла Ти від землі на Небо, Діво, * одначе уся земля радіє * і славить преставлення Твоє.

85. Яму викопали на мене горді, а се не за законом Твоїм.

Хоч і в Небесах схоронилося нетлінне тіло Твоє, Діво, * одначе благодать Твоя проливається * і наповнює все лице землі.

86. Всі заповіді Твої справедливі; неправедно мене переслідують, – допоможи мені.

У піснях до Бога, молитвах і пощеннях, Діво, * в сії дні Ти перебувала, * очікуючи Свого преставлення.

87. Замалим не погубили мене на землі, – та я не покинув заповідей Твоїх.

Радіє душа, і лице світлом променіє, * коли відходиш Ти до Господа, * Всесвятая Госпоже вірних.

88. Оживи мене за милістю Твоєю, – і триматимуся свідчення уст Твоїх.

Ось ми, вірні, надгробну пісню Тобі учиняємо, * нашого життя початку, * перед гробом Твоїм стоячи благочесно.

89. Навіки, Господи, слово Твоє в Небесах пробуває.

Любов’ю, вірнії, нині зранку линучи, * славословимо Тебе, Владичице, Діво Непорочная, * і славимо успення Твоє.

90. З роду в рід істина Твоя; Ти землю поставив – і стала вона.

Пом’яни нас у Царстві Небеснім, * вірних співців Твого преставлення, * Діво Богоневісто.

91. Усе за Твоїми судами сьогодні стоїть, усе-бо Тобі служить.

Нині Сильний, за Твоїм передреченням, * велике вчинив Тобі, Пречистая Діво, * Неба і землі Сотворитель.

92. Якби закон Твій та не був розрадою мені, то я був би загинув у недолі своїй.

Предстоїш нині Божеству Триіпостасному, * лицем до лиця бачачи, * там, де лиця закривають Серафими.

93. Повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними оживляєш мене.

Небо нині радіє посполу з землею і ликує, * люди з Ангелами єднаються * у преставленні Чистої на Небо.

94. Твій я: спаси мене, бо наказів Твоїх шукаю.

Йоаким нині теж радіє славі * Дочки своєї і Богоотроковиці * – невисловленній і Божественній істинно.

95. Чигають грішники, щоб погубити мене; я ж на свідоцтва Твої вважаю.

Гетсиманія, що блаженний і дівственний * гріб прийняла, ублажається, * вшановувана, як чертог царський.

96. Всього досконалого бачив я кінець, та вельми широка заповідь Твоя.

Прийдіте, вірні, святому гробові Господа * і Всесвятої Його Матері поклонімся * зо страхом і радістю.

97. Як же люблю я закон Твій, цілий день він – розмова моя.

Єрусалим обійдімо всі сумлінно, * і узримо таїнства Божі, * що заради нас звершилися.

98. Твоя заповідь робить мудрішим мене од моїх ворогів, – вона-бо навіки моя.

Ангели чесно супроводжують чесний гріб Твій, Чиста, * що світлом священним, наче блискавка, сяє, * просвічуваний світлом Божим.

99. Понад усіх учителів моїх став я розумний, бо свідоцтва Твої – розважання моє.

Вжахнулися всі духи повітряні * від на Небеса Твого сходження * і затремтіли від держави Твоєї, Чистая.

100. Став я мудріший за старших, – бо держуся наказів Твоїх.

Затремтів сатана, узрівши світло слави Матері Божої, * що з висоти блискавично пройшло аж до аду, * і, плачучи та стогнучи, візвав: Що мені й Тобі, Мати Божа?

101. Від усякої стежки лукавої стримую ноги мої, щоб держатися слова Твого.

О, багатство Христа Бога! О, безмірна глибино любови! * І найнижчі царини землі * сповнилися преславним явлінням Матері.

102. Од присудів Твоїх не ухиляюся, Ти-бо навчаєш мене.

Перше задля нас зійшов Христос до аду, * нині ж Діва Маріям зійшла на Небо, * на радість і поміч нам.

103. Яке ж солодке слово Твоє для піднебіння мого, солодше від меду устам моїм!

Сходженню Божому й восходженню Твоєму, Діво, * поклоняюся, славлю їх і вшановую, * як причину мого входу в життя.

104. Од заповідей Твоїх я мудріший стаю, тому ненавиджу всяку путь неправди.

Пояс чесний, як свідчення Твого з плоттю * нині до Бога преставлення, * вручаєш, Діво, Томі.

105. Світильник для ніг моїх – слово Твоє і світло для стежок моїх.

Хоч і нині знову не встиг Тома близнюк, * але таїн сподобився, * преславним воскресінням Христа.

106. Присяг я – і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї.

О, протиборний і невгомонний сліпий натовпе! * Сина на страту хресну віддав ти * і нині руки воздвигаєш на Матір.

107. Знеможений дуже я, Господи, – за словом Твоїм оживи мене.

Як до кивоту кивота Бога Живого * доторкнутися, лукавий, дерзнув ти? * Але рук відсіченням – суд наспів.

108. Зволь прийняти уст моїх жертву, Господи, і навчи мене Твоїх присудів.

Долі Тебе, Чистая, Апостоли обступили, * вгорі ж Тебе Сили зустрічали * як Ангелів Владичицю і смертних.

109. В небезпеці душа моя завше, та не забув я закону Твого.

Плач священний учиняючи, до Тебе, Діво, взивали: * Як же Тебе, Божу палату, * покриємо землею, як личить мертвим?

110. Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх.

Як же покладемо до гробу Тебе, Чиста, * Сина і Слова рай словесний, * над усякий ум і слово?

111. Твої свідоцтва – спадкоємство моє повіки, вони-бо – радість серця мого.

Словами Божественними богопроповідників утішаючи, * множество скорботи розігнала Ти, * промовивши до них по-материнськи, Богомати.

112. Серце моє нахилив я, щоб чинити Твої постанови, – повік, до кінця.

Діти Господа і Сина Мого! * Радість відходу Мого до Бога * не перетворюйте у плач сльозами вашими.

113. Ненавиджу двоєдушних, а люблю – закон Твій.

Заступницею перед Богом ось відходжу в понадсвіття, * але з вами в світі є Я повсякчасно, * із Господом, як Він обіцяв.

114. Ти моя охорона та щит мій, – на слово Твоє надіюся.

Жахаємося доторкнутися до всесвятого і богоприємного * тіла Твого, Чистая, раби Твої, * і поховати Матір Життя.

115. Відступіться від мене, злочинці, і пильнуватиму заповіді Бога мого.

Які шати, які пелени, Діво, яке миро, * які ж пісні надгробні принесемо * погребенню Твоєму, Чистая?

116. Підтримай мене за словом Твоїм, і житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому.

Царі земнії і багатії людські * моляться лицю Твоєму, Діво, * як Дочці Царя Небесного.

117. Підкріпи мене – і спасуся, і в Твої постанови завжди дивитимусь.

Бог спочив у Матері на землі, як Немовля; * нині ж на Небі спочиває * і веселиться Мати в Бозі.

118. Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні – неправда.

Нині Маріям веселиться, бачачи * на престолі Божім всенепорочне * тіло Господа обожене.

119. Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому возлюбив я свідоцтва Твої.

Нині почула Ти там невимовні слова, Діво, * і недовідоме й таємне * премудрости явив Тобі Бог.

120. Зо страху Твого моє тіло тремтить, і боюся присудів Твоїх.

Взявся від землі преславний град Господній, * що про Нього преславне говорилося, * і ввівся в дім Божий.

121. Я чинив право і правду, – гнобителям моїм мене не видай.

Взялася від землі земля неосквернена і незаймана, * що з Неї сотворився новий Адам, * праотця Адама Сотворитель.

122. Будь запорукою слузі Твоєму на благо, хай не гнітять мене горді.

Небо нині колісницю Божу * незчисленним почтом Святу приймає, * з міріядами Ангелів, преславно.

123. Гаснуть очі мої за спасінням Твоїм та за словом правди Твоєї.

Днесь од землі чистий і всесвятіший Образ * новим чином возноситься туди, * де Первообраз перебуває.

124. Вчини з Твоїм рабом за милістю Твоєю і навчи мене постанов Твоїх.

Благоучинений Образ, * Красу землі прещедру, * нині боголіпно переселяє Бог на Небо.

125. Я раб Твій, зроби мене мудрим, – і свідоцтва Твої спізнаю.

Книга таїнственна, що в Ній написалося Слово Боже, * в руки Бога покладається * для запису Небесних тайн.

126. Час Господеві діяти: зневажили закон Твій.

Як голубка, вражена любов’ю, Діво, * Престол Божий облітаєш, * відлетівши із гнізда, що на землі.

127. Тим і люблю Твої веління, над золото, над щире.

Землі і Неба Всецарице, Дивная Маріє, * до Царства введи * тих, що славлять успення Твоє.

128. Тому всі веління Твої вважаю за слушні, а всяку путь неправди ненавиджу.

Засни, Чистая, успенням Твоїм живоносним, * утихомир Церкви спокуси * й утверди її, як Благая.

129. Чудові свідоцтва Твої, тому держиться їх душа моя.

Оспівуємо нині успення і погребення Твоє, Чиста, * і всі вірно ублажаємо Тебе, * відкуплені від смерти Твоїм Родженням.

130. Вхід у слова Твої світло дає, недосвідчених мудрими робить.

Тебе, Ложе чесне, святе і богоприємне, * на ложі чесно бачачи, * Апостоли голосили з плачем.

131. Розкриваю уста мої і, як повітря вдихаю – так заповідей Твоїх жадаю.

Озбройся, Чесна, Вседівича Діво Маріє, * і перемагай, і царюй * на віки віків з Богом.

   Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.

Безначальний Боже, Співвічне Слово і Душе Святий, * вознеси ріг християн, * як Усемилостивий і Благий.

   І нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Життя народивши, Всенепорочная Чистая Діво, * до Життя преставляєшся Ти нині; * істинного життя сподоби і всіх вірних.

   І знову другий крилос, стих перший:

Достойно єсть величати Тебе, Життєдавця, * що возвеличив живоносне преставлення * Матері Твоєї Чистої.

 

   Потім мала єктенія і виголос:

Яко святися і прославися всечестноє і великоліпоє Імя Твоє, Отца, і Сина, і Святаго Духа, нині, і присно, і во віки віков.

   Після кадіння священика правий крилос починає третю статтю, на глас 3.

 

   Статія третя

132. Зглянься на мене і помилуй мене, як чиниш тим, що люблять Ім’я Твоє.

Роди всі пісню * погребенню Твоєму * приносять, Діво.

133. Кроки мої спрямуй за словом Твоїм, не дай ніякій кривді запанувати надо мною.

Гряди сюди, все творіння, * пісні ісходні * принесемо Діві.

134. Од людського утиску визволь мене, і Твої заповіді я пильнуватиму.

Ученики Христа мого * погребають тіло * Матері Бога мого.

135. Хай засяє лице Твоє на раба Твого, і навчи мене уставів Твоїх.

Ангелів і Архангелів * чини предстоять * і оспівують невидимо.

136. Пливуть водні потоки з очей моїх, бо не додержується вже закон Твій.

Жони чеснії * з апостолами * голосили, плачучи.

137. Праведний Ти, Господи, і прямі Твої присуди,

Діво, що мужа не знала, * Мати Бога Вишнього, * як стерпимо болість?

138. бо Ти заповів справедливі свідоцтва Твої і щиру правду.

Твій нині відхід * – радість усьому світу, * нам же – плач скорботний.

139. Горливість за Тебе сушить мене, бо противники мої забули слова Твої.

У Твоїй Матірній любові * і в піклуванні Твоїм * не залишай нас сиротами.

140. Вельми очищене слово Твоє, і раб Твій любить його.

Світло наше, Діво, * як стерпимо не зріти * Твої солодкі очі?

141. Малий я і погорджений, та не забуваю велінь Твоїх.

Як мовчанням боголюбні * й богословні Твої уста, * о горе, зв’язалися?

142. Праведність Твоя – праведність вічна, і закон Твій – істина.

Від Матері Учителя * нашого не відступимо, * – апостоли взивали.

143. Напасть і горе на мене напосіли, та повеління Твої – втіха моя.

На хмарах знову * проведемо Тебе, Діво, * до Осель Небесних.

144. Правда свідчень Твоїх вічна, – подай мені розуму, і буду жити.

Жезл святий, * покладений у гріб, * життя ростить.

145. Цілим серцем кличу: почуй мене, Господи, і буду держатись уставів Твоїх.

У гріб поклали * Ту, що мертвих із гробів * воздвигла Різдвом Своїм.

146. Кличу до Тебе: спаси мене, і берегтиму свідоцтва Твої.

Куди відходиш, Мати? * – друг і дівственик * по-синівськи взивав.

147. Світанок я випередив і вже кличу, уповаю на слово Твоє.

В радість Сина Твого * відходиш, Богомати, * і веселишся, і радієш.

148. Мої очі сторожі нічні випереджають, щоб розважати над словом Твоїм.

Невже знову в Кану * на шлюб Ти покликана * нині з апостолами?

149. Почуй же голос мій по милості Твоій, Господи, оживи мене із Твого присуду.

Забери, Діво, * до Божественного Твого Сина * і мене нині, дитя Твоє.

150. Наблизились ті, що за чином ганебним ганяють, од закону Твого далекі,

Престав мене, Мати, * нині Твоїм преставленням * до Зродженого з Тебе.

151. та близький Ти, Господи, і всі Твої веління – праведність.

Хай предстанемо разом * на Небесах славі, * як при Хресті – стражданню.

152. Віддавна я знаю зі свідчень Твоїх, що навіки заснував їх Ти.

З міріядами духів * зійшов Владика; * Гетсиманіє, веселися.

153. Поглянь на горе моє і визволь мене, бо я не забуваю закону Твого.

Учеників соборе, * веселися, бачачи * Господа у славі.

154. Розсуди справу мою й ізбав мене, за словом Твоїм оживи мене.

Вся земля хай заграє, * узрівши сьогодні, * як Бог знову сходить.

155. Далеке від грішників спасіння, бо не шукають постанов Твоїх.

Вийдім скоро * на стрітення Господа, * що зійшов знову.

156. Милість Твоя, Господи, многа; оживи мене за Твоїм присудом.

Почуймо всі Бога, * що бесідує нині * з Матір’ю Всенепорочною.

157. Багато в мене напасників і противників, – але від свідчень Твоїх не відхиляюся.

О, Найсолодша Мати, * до Найсолодшого Сина * прийди, радіючи.

158. Бачу відступників і бриджуся ними, бо не бережуть слова Твого.

Дивись, ось нині * Син Твій прийшов * Тебе до Себе прийняти.

159. Глянь, як люблю я заповіді Твої; по милості Твоїй, Господи, оживи мене.

Прийшов, – говорить, * – щоб перед лицем слави Отця * явилася слава Матері.

160. Правда – підвалина слова Твого, а присуди правди Твоєї – навіки.

Славлю Твоє, Боже Мій, * – Мати до Сина говорить, * – крайнє добросердя.

161. Князі безвинно гонять мене, та серце моє боїться слова Твого.

Славлю Тебе, Сину Мій, * і поклоняюся славі * Твоєї величности.

162. Радію я словом Твоїм, немов той, що здобич велику знайшов.

Близько до Отця Мого * прийди, ближняя Моя, * од землі уставши.

163. Ненавиджу неправду і бриджуся нею, – люблю закон Твій.

Ти – сад замкнений, * де дерево життя * і безсмертя.

164. Сім раз на день славлю Тебе за присуди Твої справедливі.

Ти єси джерело запечатане, * в якому потік солодкости * всеневимовної.

165. Глибокий мир тим, що люблять закон Твій, – і нема для них спотикання.

Піснесловлю, Сину Мій, * Божества Твого * Пребожественного державу.

166. Уповаю на спасіння Твоє, Господи, і сповняю заповіді Твої.

Піснесловлю, Боже Мій, * сходження Твоє * і чоловіколюбіє.

167. Душа моя держить свідоцтва Твої і любить їх вельми.

Прийди, красна Моя, * насолоджуйся красою * Сина Твого і Сотворителя.

168. Пильную заповіді Твої і свідоцтва Твої, бо всі дороги мої перед Тобою.

Прийди, Мати Моя, * в радість Божественну * і в Царство.

169. Хай наблизиться моління моє перед лице Твоє, Господи; за словом Твоїм подай мені розуму.

Прийди, Маріє, * де співпоклоняємий є * Отець, Син і Дух.

170. Хай прийде благання моє перед лице Твоє; за словом Твоїм визволь мене.

Що Тобі воздам, * Боголюдино, Сину Мій, * Раба – Владиці?

171. Хай вимовлять уста мої хвалу, бо уставів Своїх Ти навчаєш мене.

Що Тобі нині принесу * на Небеса, Боже Мій, * якщо не душу і тіло?

172а. Хай язик мій звіщає слово Твоє,

Славлю Отця, * оспівую Тебе, Сина Мого, * і поклоняюся Духові.

172б. бо всі Твої веління – справедливість.

Слава Тобі, Богородице, * слава Твоєму різдву, * слава і успенню.

173. Хай буде рука Твоя в поміч мені, бо я вибрав накази Твої.

Адам і Єва * чудувалися, * бачачи славу Діви.

174. Прагну спасіння Твого, Господи, і закон Твій – розрада моя.

Йоакиме й Анно, * блаженні ви єсте, * народивши світові Дочку.

175. Хай жива буде душа моя, і хай славить Тебе, а Твій присуд хай допоможе мені.

Препрославлену, * в вишніх горницях оселену, * як Матір Божу.

176. Блукаю, мов та овечка загублена, – пошукай же раба Твого, бо я заповідей Твоїх не забув.

Мир – Церкві, * людям Твоїм – спасіння * даруй Твоїм успенням.

   Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.

О, Тройце, Боже мій, * Отче, Сину і Душе, * помилуй світ!

   І нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Видіти Царство * Сина Твого, Діво, * сподоби Твоїх рабів.

   Потім обидва крилоси - стих перший:

Роди всі пісню * погребенню Твоєму * приносять, Діво.

   Одразу Благословенні. на глас 5.
   Коли ж співаються Благословенні, кадять два диякони або диякон з ієреєм.
   Благословенная Владичице, * просвіти м’я світлом Сина Твого.
   Ангельський собор здивувався, * бачачи, як до мертвих Тебе залічено, * що душу в руки Бога віддала * і з Богом зійшла, Пренепорочная, * зі славою Божественною * в Оселі Небесні.
   Благословенная Владичице, * просвіти м’я світлом Сина Твого.
   Пощо радість зі сльозами, * Богопроповідники, розчиняєте? * Прийшов Близнюк, вишнього розуміння повен, * і завізвав апостолів: * Видите ви пояс і зрозумійте * – Діва воскресла із гробу.
   Благословенная Владичице, * просвіти м’я світлом Сина Твого.
   Ученик, що не вірив, Владичице, * у Воскресіння Сина Твого, * нині увіряє інших у востанні Твоєму, говорячи: * Час ридання минувся, не плачте, * а воскресіння * Діви вістіте.
   Благословенная Владичице, * просвіти м’я світлом Сина Твого.
   Богоносним, Діво, учням, * що зібралися коло гробу Твого і ридали, * явився Тома і вістує, кажучи: * Чому Живу між мертвими собі уявляєте? * Воскресла-бо, * як Бога Родителька.
   Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.
   Поклонімся Отцю, * і Його Синові, і Святому Духові, * Святій Тройці * в Єдиній Істоті, * з Серафимами взиваючи: * Свят, Свят, Свят єси, Господи.
   І нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
   Життєдавця родивши, * до життя нестаріючого перейшла Ти, * радість же, Діво, * замість печалі подала єси учням; * Ти з гробу триденно востала, Діво, * як і Господь.
   Алилуя, алилуя, алилуя, слава Тобі, Боже. (3)
 
   Після Благословенних мала єктенія і виголос.
   Яко Тя хвалят вся сили Небесния, Отца, і Сина, і Святаго Духа, і Тебі славу возсилают нині, і присно, і во віки віков.
 
   Відтак степенні, 1-й антифон 4-го гласу: 
От юности моєя многія борют мя страсти: но Сам мя заступи і спаси, Спасе мой.
Ненавидящії Сіона, постидітеся от Господа: яко трава бо огнем будете ізсохше.
Слава Отцу, і Сину, і Святому Духу, і нині, і присно, і во віки віков. Амінь.
Святим Духом всяка душа живится, і чистотою возвишаєтся, світлієтся Тройческим єдинством, священнотайні.

   Прокімен
Ієрей: Воньмім. Мир всім. Премудрость, воньмім.
Лик: Пом’яну ім’я Твоє у всякому роді і роді.
Стих: Слухай, Дочко, і споглянь, і прихили вухо Твоє.

 

   Всякоє диханіє
Ієрей: Господу помолімся.
Лик: Господи помилуй.
Ієрей: Яко свят єси, Боже наш, і во святих почиваєши, і Тебі славу возсилаєм, Отцу, і Сину, і Святому Духу, нині і присно, і во віки віков.
Лик: Амінь. 
Всякоє диханіє да хвалит Господа.
Стих: Хваліте Бога во святих Єго.
Стих: Хваліте Єго во утвержденії сили Єго.

 

   Євангеліє
Ієрей: І о сподобитися нам слишанію Святаго Євангелія, Господа Бога молім.
Лик: Господи помилуй. (3)
Ієрей: Премудрость, прості, услишім Святаго Євангелія. Мир всім.
Лик: І духові твоєму.
Ієрей: От Луки Святаго Євангелія чтеніє.
Лик: Слава Тебі, Господи, слава Тебі.
Ієрей: Будьмо уважні. Тими днями Марія, зібравшися, пустилася швидко в дорогу в гірську околицю, в місто Юди. Увійшла вона в дім Захарії і привітала Єлисавету. І як почула Єлисавета привіт Марії, здригнулася дитина в її лоні, і Єлисавета сповнилася Святим Духом, і викликнула голосом сильним: “Благословенна ти між жінками й благословен плід лона твого. І звідкіля мені се, що прийшла до мене мати Господа мого? Ось бо, як голос твого привітання залунав у моїх вухах, дитина з радости здригнулась у моїм лоні. Щаслива та, що повірила, бо здійсниться сказане їй від Господа”. І мовила Марія: “Величає душа моя Господа і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм, бо він зглянувся на покору слугині своєї; ось бо від нині ублажатимуть мене всі роди. Велике бо вчинив мені Всемогутній, і святе його ім’я. Марія перебула в Єлисавети місяців зо три; потім повернулася до дому свого. (Лк.1, 39-49, 56).
Лик: Слава Тебі, Господи, слава Тебі.

 

   Псалом 50
Помилуй мя, Боже, по велицій милості Твоєй * і, по множеству щедрот Твоїх, очисти беззаконіє моє. 
Найпаче омий мя от беззаконія моєго * і от гріха моєго очисти мя. 
Яко беззаконіє моє аз знаю, * і гріх мой предо мною єсть вину. 
Тебі єдиному согріших * і лукавоє пред То¬бою сотворих. 
Яко да оправдишися во словесіх Твоїх * і побідиши, внегда судити Ти. 
Се бо в беззаконіїх зачат єсм, * і во грісіх роди мя мати моя. 
Се бо істину возлюбил єси, * безвістная і тайная премудрости Твоєя явил ми єси. 
Окропиши мя іссопом, і очищуся; * омиєши мя, і паче сніга убілюся. 
Слуху моєму даси радость і веселіє, * воз¬радуются кости смиренния. 
Отврати лице Твоє от гріх моїх * і вся без¬законія моя очисти. 
Сердце чисто созижди во мні, Боже, * і Дух прав обнови во утробі моєй. 
Не отвержи мене от лица Твоєго * і Духа Твоєго Святаго не отими от мене. 
Воздаждь ми радость спасенія Твоєго * і Духом Владичнім утверди мя. 
Научу беззаконния путем Твоїм, * і нечестивії к Тебі обратятся. 
Ізбави мя от кровей, Боже, Боже спасенія моєго, * возрадуєтся язик мой правді Твоєй. 
Господи, устні мої отверзеши, * і уста моя возвістят хвалу Твою. 
Яко аще би восхотіл єси жертви, дал бих убо: * всесожженія не благоволиши. 
Жертва Богу – дух сокрушен, * сердце со¬крушенно і смиренно Бог не уничижит. 
Ублажи, Господи, благоволенієм Твоїм Сіона, * і да созиждутся стіни Єрусалимскія. 
Тогда благоволиши жертву правди, воз¬ношеніє і всесожжегаємая, * тогда возложат на олтар Твой тельци.
 
Слава Отцу, і Сину, і Святому Духу.
Молитв ради Пречистия Богородици, Милостиве, очисти множество согрішеній наших.
І нині, і присно, і во віки віков. Амінь.
Молитв ради Пречистия Богородици, Милостиве, очисти множество согрішеній наших.
Помилуй мя, Боже, по велицій милості Твоєй і по множеству щедрот Твоїх, очисти беззаконіє моє. 
Стихира, глас 6. Візантієве:
Коли преставлення пречистого Твого тіла наблизилося, * тоді апостоли, обступивши ложе, * з трепетом дивилися на Тебе; * і деякі, поглядаючи на тіло, * жахом переймалися, * Петро ж зі сльозами голосив до Тебе: * О, Діво, * ясно бачу Тебе простерту, спокійну, * Життя всіх – і подивляю, * адже в Тобі оселилася майбутнього життя насолода. * Але, о Пречистая, * молися ревно Синові Твоєму і Богові, * щоб, не зазнавши шкоди, спаслося стадо Твоє.
 
Ієрей: Спаси, Боже, люди Твоя, і благослови достояніє Твоє: посіти мир Твой милостію і щедротами возвиси рог христіян православних, і низпосли на ни милости Твоя богáтия: молитвами всепречистия Владичици нашея Богородици і приснодіви Марії: силою честнаго і животворящаго Креста: заступленьми честних небесних сил безплотних: честнаго, славнаго пророка, предтечі і крестителя Йоанна: святих славних і всехвальних апостол: іже во святих отец наших і вселенских великих учителей і святителей, Василія Великого, Григорія Богослова і Йоанна Златоустаго: іже во святих отца нашего Ніколая архієпископа, мирликійскаго чудотворца: святих равноапостольних Кирилла і Методія учителей словенских: святаго благовірнаго і равноапостольнаго великого князя Владиміра: святаго священномученика Йосафата: святих славних і добропобідних мученик: преподобних і богоносних отец наших Антонія і Теодосія печерских, і прочіїх преподобних і богоносних отец наших: святих і праведних богоотец Йоакима і Анни: блаженних священномучеников Леонтія екзарха і Климентія архімандрита Уневскаго: і всіх святих: молим Тя, многомилостиве Господи, услиши нас грішних молящихся Тебі, і помилуй нас.
Лик: Господи помилуй. (12)
Ієрей: Милостію і щедротами, і человіколюбієм Єдинороднаго Твоєго Сина, с нимже благословен єси, со пресвятим і благим і животворящим Твоїм Духом, нині і присно, і во віки віков.
Лик: Амінь.
 
Канонів два: кир Косми та кир Йоана. Ірмоси 1-го канону по двічі. Тропарі обох канонів без повторення. Катавасія: Отверзу уста моя: ірмоси другого канону, на два хори.
 
   Канон перший, у первотворі має акростих: Хай торжествують Богомудрії. Глас 1.

   Пісня 1
   Ірмос: Гойно прикрашена Божественною славою, священна і славна, Діво, пам’ять Твоя всіх на звеселення зібрала вірних; тож під проводом Маріям, з хорами і тимпанами, Твоєму співаємо Єдинородному: славно-бо прославився.
   Хай проводжають неоречевлені чини небохідне в Сіон Божественне тіло Твоє; раптово ж із усіх кінців прилинувши, апостолів сонм, Богородице, представ перед Тобою зараз же; з ними ж, Чистая, Твою чесну, Діво, пам’ять славимо.
   Перемоги почесті прийняла Ти на природу, Чистая, Бога зродивши; одначе, уподібнюючися Творцеві Твоєму і Синові, надприродньо підкоряєшся Ти природнім законам; тим-то, умерши, з Сином востаєш у буття вічне.
   Другий канон, Йоана Дамаскина. Глас 4.
   Ірмос: Одкрию уста мої, і наповняться Духом, і слово видихну Цариці Матері, і явлюся, світло торжествуючи, й оспіваю, радіючи, Її успення.
   Діви отроковиці з Маріям-пророчицею, пісню відхідну нині воскликніте: Діва-бо і єдина Богомати у прийняття Небесне преставляється.
   Достойно, як одушевлене Небо, прийняли Тебе Небесні, Пречистая, Божественні оселі; і предстала Ти, світло прикрашена, як Невіста, Всенепорочная, перед Царем і Богом.
   Катавасія: Отверзу уста моя, і наполнятся Духа, і слово отригну Цариці Матері, і явлюся, світло торжествуя, і воспою, радуяся, Тоя успеніє.

 

   Пісня 3
   Ірмос: Вседієва і Вседержавна Божа Мудросте і Сило, непохитною, непорушною Церкву утверди, Христе, єдиний-бо Ти Святий і у святих спочиваєш.
   Жону Тебе мертвенну, але надприродньо і Матір Божу виділи, Всенепорочна, славні апостоли і з жахом доторкалися руками до Осяяної славою, богоприємну Оселю бачачи.
   Спостиг миттєвий Божий суд зухвалість богохульника через відсічення рук; Бог зберіг честь одухотвореного Кивоту, в Якому Слово стало плоттю, силою Божества.
   Інший. Ірмос: Твої піснесловці, Богородице, живе і цілюще Джерело, хор собою утворили; духовно їх утверди, в Божественній пам’яті Твоїй вінців слави сподоби.
   Із утроби смертної народившись, була Ти їй подібною за природою, Пречиста, тому вмираєш; народивши ж Суще Життя, до Життя Божественного й Іпостасного переселяєшся.
   Собор богословів від країв землі, з Неба ж ангелів безліч збираються на Сионі, за всесильним повелінням, щоб послужити достойно Твоєму, Владичице, погребенню.
   Катавасія: Твоя піснословци, Богородице, живий і независтний Істочниче, лик себі совокупльшия, духовно утверди, в Божественній памяті Твоєй вінцев слави сподоби.
 
   Іпакої, глас 8: Блажимо Тебе, всі роди, Богородице Діво, в Тебе-бо Невмістимий Христос Бог наш уміститися благоволив. Блаженні єсмо і ми, маючи Тебе заступницею: денно-бо і нічно молишся за нас, і роди християнські Твоїми молитвами утверджуються. Тому, оспівуючи Тебе, взиваємо: радуйся, Благодатна, Господь з Тобою.

 

   Пісня 4
   Ірмос: Сказання пророків і здогади воплочення від Дви провістили Твоє, Христе; сяяння світлости Твоєї прийде на просвіту народів, і возгласить Тобі безодня з веселістю: силі Твоїй слава, Чоловіколюбче.
   Подивіться, люди, і дивуйтеся, бо Гора свята і Богом явлена до Небесних Осель піднімається; Небо земне в Небесне і нетлінне вселяється.
   Твоя смерть, Пречистая, була переходом до життя вічного і кращого, від тимчасового до воістину Божественного і непроминального; переселена була Ти, Чистая, щоб у радості бачити Сина Твого і Господа.
   Відчинилися двері небесні, й Ангели заспівали, і прийняв Христос дівства Своєї Матері горнець; Херувими підняли Тебе з веселістю, Серафими ж прославляють, радіючи.
   Інший. Ірмос: Недослідиму Божу Раду про воплочення від Діви Тебе, Вишнього, пророк Авакум передбачивши, кликав: слава силі Твоїй, Господи.
   Дивно було бачити, як одушевлене Небо Царя всіх проходить земний простір; чудесні діла Твої! Слава силі Твоїй, Господи.
   Якщо й неосяжний Її Плід, Яким Небеса вчинилися, погребення прийняв волею, як мертвий, – як же від погребення відмовиться Та, що не знавши шлюбу породила?
   У преставленні Твоєму, Мати Божа, найпросторіше і богоприємне тіло Твоє ангельські воїнства священними крильми в трепеті і радості покривали.
   Катавасія: Неізслідний Божий Совіт, єже от Діви воплощенія Тебе, Вишняго, пророк Аввакум усмотряя, зовяше: слава силі Твоєй, Господи.

 

   Пісня 5
   Ірмос: Божу і невисловленну красу чеснот Твоїх, Христе, ісповім: Ти-бо від Присносущної Слави Соприсносущним та Іпостасним засяяв Сяйвом; Ти з дівственої утроби сущим у тьмі і тіні воплотившись, возсіяв єси Сонцем.
   Як на хмарі, Діво, апостольський лик був перенесений з усіх кінців до Сіону, щоб служити Тобі, Хмарі легкій, з Якої Вишній Бог сущим у тьмі і тіні Праведним возсіяв Сонцем.
   Приємні Богові слова мужів богопроповідників, що, як сурми милозвучні, принесли пісню ісходну, виголошуючи Богородиці в Дусі: радуйся, нетлінне Джерело Божого живоначального і спасительного для всіх воплочення.
   Інший. Ірмос: Вжахнулося все чесному успенню Твоєму: Ти-бо, шлюбові не знана Діво, од землі преставилася єси в вічні обителі і в нескінченне життя, і всім, хто оспівує Тебе, спасіння подаєш.
   Хай возгласять сурми богословів сьогодні, язик же многовіщанний людський нині хай восхвалить, хай же проголосить повітря, сяючи безмірним світлом, Ангели хай оспівують Пречистої Діви успення.
   Діво Богородице Всехвальна, Ти єси воістину сосуд обраний, весь освячений Богові, всім богоприємний, весь оспіваний дивним співом у Твоєму погребенні.
   Катавасія: Ужасошася всяческая о честнім успенії Твоєм: Ти бо, Неіскусобрачная Діво, от землі преставилася єси к вічним обителем і к безконечній жизні, всім, воспівающим Тя, спасеніє подавающая.

 

   Пісня 6
   Ірмос: Морський глибиннозроджений китовий внутрішній вогонь – триденного Твого погребення прообраз: його собою Йона-пророк показав. Бо врятований, як і передбачено було, неушкоджений, він візвав: жертву хвали принесу Тобі, Господи.
   Подає Тобі Цар усіх Бог те, що вище природи, бо, як у народженні зберіг Тебе Дівою, так і в гробі зберіг тіло нетлінним, і прославив Тебе з Собою Божественним упокоєнням, шану Тобі як Син Матері даруючи.
   Воістину оселило Тебе у Святому святих, як світлий світильник неоречевленого Світла, як золоту кадильницю Божественного Вугілля, ручку і жезл, скрижаль богописану, ковчег святий, трапезу Слова життя, Діво, – Різдво Твоє.
   Інший. Ірмос: Божественне отсе і всечесне справляючи свято, Богомудрії, Богоматері, прийдіте, руками заплещемо, від Неї зродженого Бога прославимо.
   Із Тебе Життя засяяло, ключі дівства не порушивши; як же пречисте і живоначальне Твоє тіло випробі смерти причастилося?
   Будучи храмом Життя, життя вічного Ти сподобилася: бо через смерть Ти перейшла до життя, зродивши Життя воіпостасне.
   Катавасія: Божественноє сіє і всечестноє совершающе празднество, Богомудрії, Богоматере, прийдіте, руками восплещим, от Нея рождшагося Бога славим.
 
   Кондак, глас 2: В молитвах невсипущу Богородицю * і в заступництвах незамінне уповання * гріб і умертвіння не втримали. * Бо як Матір Життя до життя переставив Той, * Хто вселився в утробу приснодівственну.
   Ікос: Огороди мої помисли, Христе мій, бо Стіну миру оспівати дерзаю, Чисту Матір Твою; на камені утверди глаголи мої, і в тяжких мислях заступи мене, бо Ти виконуєш благання тих, що до Тебе взивають і з вірою просять. Ти даруй мені слово виразне і помисел непостидний, всякий-бо дар просвітлення від Тебе посилається, Світлоподателю, що вселився в утробу приснодівственну.

 

   Пісня 7
   Ірмос: Безсоромному гніву і вогню любов до Бога противилася, вона зросила вогонь, а гнів посоромила, богонатхненною лірою побожних юнаків, які серед полум’я співали: препрославлений отців і наш Боже, благословен єси.
   Богом створені скрижалі, написані Божественним Духом, Мойсей у гніві розбив, але його Владика Ту, що народила Його, нетлінною зберіг і переселив у Небесні Оселі, радіючи з Нею; взиваймо ж до Христа: препрославлений отців і наш Боже, благословен єси.
   Устами чистими, як на цимбалах; серцем світлим, як на гуслях; думкою високою, як милозвучною сурмою, в урочистий святий день успення Пречистої Діви, руками плещучи, заспіваймо: препрославлений отців і наш Боже, благословен єси.
   Богомудрії зберіться люди, бо Божої слави Оселя від Сіону переселяється в Небесні Обителі, де чистий голос тих, що святкують, голос невимовного радування тих, що в радості взивають до Христа: препрославлений отців і наш Боже, благословен єси.
   Інший. Ірмос: Не поклонилися тварі замість Творця побожні юнаки, але, вогненну погрозу сміливо зневаживши, радувалися, співаючи: преоспіваний отців Господь і Бог, благословен єси.
   Юнаки і діви, що шанують пам’ять Діви і Богоматері, старці і князі, царі і судді, співайте: отців наших Господи і Боже, благословен єси.
   Хай сурмлять у сурму духовну гори Небесні; хай радіють пагорби, і хай веселяться божественні апостоли: Цариця до Сина преставляється, з Ним царюючи.
   Всесвященне преставлення Божественної Твоєї і Нетлінної Матері прославляючи, надсвітні Вишні чини зійшлися, щоб веселитися з сущими на землі, Тобі співаючи: Боже, благословен єси.
   Катавасія: Не послужиша тварі Богомудрії, паче Создавшаго, но, огненноє прещеніє мужески поправше, радовахуся, поюще: препітий отцев Господь і Бог, благословен єси.

 

   Пісня 8
   Ірмос: Полум’я силою Божою Ангела праведних юнаків зросило, злочестивих же попалило. Богородиця ж стала живоносним джерелом, що виточує життя і смерти смерть тим, що взивають: Творця єдиного оспівуємо, ізбавлені, і превозносимо по всі віки.
   Апостоли і множество богопроповідників проводжали на Сіоні пречисте тіло Богородиці, взиваючи: куди Ти йдеш нині, Скиніє Бога живого? Не переставай заступатися за тих, що з вірою співають: Творця єдиного оспівуємо, ізбавлені, і превозносимо по всі віки.
   Коли відходила Ти, Всенепорочна, то, здійнявши руки, на яких носила Бога воплоченого, сміливо як Мати сказала Синові: охороняй повіки тих, що їх дав Ти мені, які співають Тобі: Творця єдиного оспівуємо, ізбавлені, і превозносимо по всі віки.
   Інший. Ірмос: Отроків благочестивих у печі спасло Різдво Богородичне: тоді провіщене, а нині здійснене, воно весь світ спонукає співати; Господа оспівуйте, діла, і превозносіте Його по всі віки.
   Пам’ять Твою, Діво Чистая, Начала і Власті, і Сили, Ангели, Архангели, Престоли, Господства, Херувими і страшні Серафими славлять; рід же людський оспівує і превозносить по всі віки.
   Той, що дивно оселився у Твоєму, Богородице, пречистому лоні, коли воплочувався, – Він же, всесвященний дух Твій прийнявши, у Себе упокоїв як боржник Син; тому Тебе оспівуємо, Діво, і превозносимо по всі віки.
   О, вище розуму чудеса Приснодіви і Богоматері! Бо, у гробі оселившись, показала рай, стоячи перед яким, радіючи, співаємо: Господа оспівуйте, діла, і превозносіте Його по всі віки.
   Приспів: Хвалим, благословим, покланяємся Господеві поюще і превозносяще єго во вся віки.
   Катавасія: Отроки благочестивия в пещі Рождество Богородичо спасло єсть, тогда убо образуємоє, нині же дійствуємоє, вселенную всю воздвизаєт піти Тебі: Господа пойте, діла, і превозносіте Єго во вся віки.
 
   На 9-й пісні Чеснішу... не співаємо, а співаємо приспіви свята:
   Ангели, успеніє Пречистої бачивши, здивувалися, як Дівича восходить од землі на Небо.

   Пісня 9
   Ірмос: Перемагаються закони природи у Тобі, Діво Чиста: бо дівственне є різдво, і смерть наперед заповідає життя; по різдві Діва, і по смерті жива. Спасаєш завжди, Богородице, насліддя Твоє.
   Ангели, успеніє Пречистої бачивши, здивувалися, як Дівича восходить од землі на Небо.
   Здивувалися Ангельські сили, коли в Сіоні побачили свого Владику, що жіночу душу на руках тримав; Тій-бо, що пречисто Його зродила, Він як Син промовляв: гряди, Чистая, з Сином і Богом прославлена будь.
   Ангели, успеніє Пречистої бачивши, здивувалися, як Дівича восходить од землі на Небо.
   Апостольський собор, поховавши богоприємне тіло Твоє, зі страхом дивився і великим гласом віщав: у Небесні Доми до Сина восходиш, спасаючи завжди насліддя Твоє.
   Інший приспів другого канону: Величай, душе моя, од землі на Небо чесне преставлення Божої Матері.
   Ірмос: Всяк, на землі роджений, хай звеселиться, Духом просвічений. Хай же торжествує Безплотних умів природа, що вшановує священне преставлення Богоматері, і хай взиває: радуйся, Всеблаженная Богородице, Чистая Приснодіво.
   Величай, душе моя, од землі на Небо чесне преставлення Божої Матері.
   Прийдіте в Сіон, на Божественну зелену гору живого Бога, возрадуємся, Богородицю побачивши, бо до незрівнянно кращої і Божественної Оселі Її як Матір у Святеє святих Христос преставив.
   Величай, душе моя, од землі на Небо чесне преставлення Божої Матері.
   Прийдіте, вірнії, до гробу приступімо Божої Матері, й обнімімо серцем і устами, очима і лицем чисто торкаючись, і почерпуючи зцілень цілющі дари від джерела вічноплинного.
   Величай, душе моя, од землі на Небо чесне преставлення Божої Матері.
   Прийми від нас пісню відхідну, Мати живого Бога, і світлоносною Твоєю та Божественною осіни благодаттю, подаючи воїнству – звитягу, христолюбним людям – мир, прощення – співцям і душам – спасіння.
   Катавасія: Всяк земнородний да взиграєтся, Духом просвіщаєм, да торжествуєт же Безплотних умов єстество, почитающеє священноє преставленіє Богоматере, і да вопієт: радуйся, Всеблаженная Богородице, Чистая Приснодіво.
 
Мала ектенія. 
Світилен, подобен “Небо звіздами”: Апостоли, от конец землі совокупльшеся зді, во Гетсиманійстій весі погребіте тіло Моє, і Ти, Сине Мой і Боже Мой, прийми дух Мой. (3)

 

   Хвалитні
   Всякоє диханіє да хвалит Господа. * Хваліте Господа с небес, * хваліте єго во вишніх. * Тебі подобаєт піснь, Боже.
   Хваліте єго всі ангели єго, * хваліте єго вся сили єго. * Тебі подобаєт піснь, Боже.
Хваліте єго солнце і луна, * хваліте єго вся звізди і світ.
Хваліте єго небеса небес, * і вода яже превише небес. Да восхвалят імя Господнє,
Яко той рече і биша, * той повелі і создашася.
Постави я во вік і во вік віка, * повелініє положи і не мимо ідет.
Хваліте Господа от землі, * змієве, і вся бездни.
Огнь, град, сніг, голот, дух бурен, * творящія слово єго.
Гори і вси холми, * древа плодоносна і всі кедри.
Звіріє і всі скоти, * гади і птици пернати.
Царіє земстії і всі людіе, * князі і всі судії земстії.
Юноши і діви, старци с юнотами да восхвалят імя Господнє, * яко вознесеся імя того єдинаго,
Ісповіданіє єго на землі і на небеси. * І вознесет рог людей своїх,
Піснь всім преподобним єго, * синовом Ісраїлевим, людем приближающимся єму.
Воспойте Господеві піснь нову, * хваленіє єго в церкві преподобних.
Да возвеселится Ісраїль о сотворшем єго, * і синове Сіони возрадуются о царі своєм.
Да восхвалят імя єго в лиці, * в тимпані і псалтирі та поют єму.
Яко благоволит Господь в людех своїх, * і вознесет кроткія во спасеніє.
Восхвалятся преподобнії во славі, * і возрадуются на ложах своїх.
Возношенія божія в гортани їх, * і мечі обоюду остри в руках їх.
Сотворити отмщеніє в язиціх, * обличенія в людех.
Связати царі їх пути, * і славния їх ручними окови желізними.
Сотворити в них суд написан, * слава сія будет всім преподобним єго.
Хваліте Бога во святих єго, * хваліте єго во утвержденії сили єго.
 
   Глас 4
   Хваліте єго на силах єго, * хваліте єго по множеству величествія єго.
   Подобен “Яко добля”
   У славнім успенні Твоїм * Небеса радуються, * і ангельські возрадувалися воїнства, * вся ж земля веселиться, * пісню Тобі ісходну виголошуючи, * Матері Того, Хто всім володіє, * Пресвятая Діво, що шлюбу не знала * і що рід людський ізбавила * від прародичівського засуду.
 
   Хваліте єго во гласі трубнім, / хваліте єго во псалтирі і гусліх.
   (Співається та сама стихира “У славнім успенні Твоїм”)
 
   Хваліте єго в тимпані і лиці, / хваліте єго во струнах і органі.
   Із усіх країв прилинули * найкращі з апостолів, * щоб, за богоначальним повелінням, поховати Тебе, * і, од землі брану Тебе на висоту бачачи, * гласом Гавриїловим радісно взивали до Тебе: * Радуйся, бо Ти носила все Божество; * радуйся, бо Ти єдина земне з Вишнім * у Різдві Твоїм з’єднала.
 
   Хваліте єго в кимваліх доброгласних, / хваліте єго в кимваліх восклицанія. Всякоє диханіє да хвалит Господа.
   Ти, що Життя зродила, * до життя безсмертного перейшла * чесним успенням Твоїм; * Тебе, як списоносці, несли Ангели, * Начала і Сили, * апостоли і пророки, * і все творіння; * і прийняв у нетлінні долоні Син Твій * непорочну душу Твою, * Діво Мати Богоневісто.
 
   Глас 6
   Слава Отцу, і Сину, і Святому Духу, і нині, і присно, і во віки віков. Амінь.
   (Церк.-слов. текст:) На безсмертноє Твоє успеніє, Богородице, Мати Живота, облаци апостоли по воздуху восхищаху, і, по міру разсіянния, во єдином лиці предсташа пресвятому Твоєму тілу, єже і погребше честно, глас Тебі Гавриїлов, поюще, вопіяху: Радуйся, Благодатная, Діво, Мати Безневістная, Господь с Тобою, – с нимиже, яко Сина Твоєго і Бога нашего, моли спастися душам нашим.
   (Укр. текст:) На безсмертне Твоє успення, Богородице, Мати Життя, апостоли, піднесені в повітря на хмарах, будучи розсіяні по світу, в єдиному соборі предстали пресвятому Твоєму тілу; його ж і поховавши чесно, гласом до Тебе Гавриїловим, співаючи, взивали: Радуйся, Благодатная, Діво, Мати Безневісная, Господь з Тобою, – з ними ж Його, як Сина Твого і Бога нашого, моли, щоб спаслися душі наші.

 

   Велике славослов’я
Ієрей: Слава Тебі показавшему нам світ.
Лик: Слава во вишніх Богу і на землі мир, * во человіціх благоволеніє.
Хвалим Тя, благословим Тя, * кланяємтися, славословим Тя,
Благодарим Тя, великія ради слави Твоєя. * Господи царю небесний,
Боже Отче вседержителю, Господи Сине єдинородний, Ісусе Христе, * і святий Душе. Господи Боже,
Агнче божій, Сине отечь, * вземляй гріх міра, помилуй нас.
Вземляй гріхи міра, * приіми молитву нашу.
Сідяй одесную Отца, * помилуй нас.
Яко Ти єси єдин свят, Ти єси єдин Господь, Ісус Христос, * во славу Бога Отца, амінь.
На всяк день благословлю Тя, * і восхвалю імя Твоє во віки, і во вік віка.
Сподоби, Господи, в день сей * без гріха сохранитися нам.
Благословен єси, Господи, Боже отец наших, * і хвально і прославлено імя Твоє во віки, амінь.
Буди, Господи, милость Твоя на нас, * якоже уповахом на Тя.
Благословен єси, Господи, * научи мя оправданієм Твоїм.
Благословен єси, Владико, * вразуми мя оправданієм Твоїм.
Благословен єси, святий, * просвіти мя оправданії Твоїми.
Господи, прибіжище, бил єси нам * в род і род.
Аз ріх: Господи, помилуй мя, * ісціли душу мою, яко согріших Тебі.
Господи, к Тебі прибігох, * научи мя творити волю Твою, яко Ти єси Бог мой.
Яко у Тебе істочник живота, * во світі твоєм узрим світ.
Пробави милость Твою відущим Тя.
Святий Боже, святий кріпкий, святий безсмертний, помилуй нас (3).
Слава Отцу, і Сину, і Святому Духу, і нині, і присно, і во віки віков. Амінь.
Святий безсмертний, помилуй нас.
Святий Боже, святий кріпкий, святий безсмертний, помилуй нас.
   Під спів Святий Боже... плащаниця Божої Матері або ікона Успення хресним ходом обноситься навколо храму і кладеться на попереднє місце під спів тропаря:

 

   Тропар Успенію
   В рождестві дівство сохранила єси, во успенії міра не оставила єси, Богородице, преставилася єси ко животу, Мати сущи Живота: і молитвами твоіми ізбавляєши от смерти душі наша.

 

   Єктенія сугуба
Ієрей: Помилуй нас, Боже, по велицій милости Твоєй, молимтися, услиши і помилуй.
Лик: Господи помилуй. (3 р.)
Єще молимся о святійшем вселенстім Архієреї (імя-рек) Папі Римстім, і о блаженнійшем патріярсі нашем (імя-рек), і о боголюбивім Єпископі нашем Кир (імя-рек), і о всечестнійших отціх наших Архімандриті (імя-рек), і Ігумені (імя-рек), о служащих і послуживших во святій обители сей, і о отціх наших духовних, і всей во Христі братії нашей.
Єще молимся о богохранимім народі нашем, о здравії і спасенії єго, о предержащих властех наших , і о всем воінстві.
Єще молимся о предстоящих людех, ожидающих от Тебе великія і богатия милости, за творящия нам милостиню і за вся православния християни.
Яко милостив і человіколюбец Бог єси, і Тебі славу возсилаєм, Отцу, і Сину, і Святому Духу, нині і присно, і во віки віков.
Лик: Амінь.

 

   Єктенія просительна
Ієрей: Ісполнім утреннюю молитву нашу Господеві.
Лик: Господи помилуй.
Заступи, спаси, помилуй і сохрани нас, Боже, Твоєю благодатію.
Лик: Господи помилуй.
Вечера всего совершена, свята, мирна і безгрішна, у Господа просім.
Лик: Подай Господи.
Ангела мирна, вірна наставника, хранителя душ і тілес наших, у Господа просім.
Прощенія і оставленія гріхов, і прегрішеній наших, у Господа просім.
Добрих і полезних душам нашим, і мира мірови, у Господа просім.
Прочеє время живота нашего в мирі і покаянії скончати, у Господа просім.
Христіянскія кончини живота нашего, безболізнени, непостидни, мирни, і добраго отвіта на страшнім судищі Христовім, просім.
Пресвятую, пречистую, преблагословенную, славную Владичицу нашу Богородицу і приснодіву Марію, со всіми святими помянувше, самі себе і друг друга, і весь живот наш Христу Богу предадім.
Лик: Тебі, Господи.
Ієрей: Яко благ і человіколюбец Бог єси, і Тебі славу возсилаєм, Отцу, і Сину, і Святому Духу, нині і присно, і во віки віков.
Лик: Амінь.
Ієрей: Мир всім.
Лик: І духові твоєму.
Ієрей: Глави ваша Господеві приклоніте.
Лик: Тебі, Господи.
Ієрей: Буди держава царствія Твоєго благословенна і препрославленна, Отца, і Сина, і Святаго Духа, нині і присно, і во віки віков.
Лик: Амінь.
Ієрей: Премудрость.
Лик: Благослови.
Ієрей: Сий благословен Христос Бог наш, всегда, нині і присно, і во віки віков.
Лик: Амінь. Утверди, Боже, святую православную віру, во віки віков.
Ієрей: Пресвятая Богородице, спаси нас.
Лик: Честнійшую херувим і славнійшую без сравненія серафим, без істлінія Бога слово рождшую, сущую Богородицу тя величаєм.
Ієрей: Слава Тебі, Христе Боже, упованіє наше, слава Тебі.
Лик: Слава Отцу, і Сину, і Святому Духу, і нині, і присно, і во віки віков, амінь. Господи помилуй (3 р.) Благослови.
Ієрей: Відпуст.

bottom of page