top of page
logotyp.jpg

Академія пам’яті присвячена о. Володимиру (Лівіо Леонарді)

   5-6 липня 2008 р. Постуляційний Центр Студійських монастирів УГКЦ організовує Академію пам'яті присвячену єрм. Володимиру (Лівіо Леонарді) з нагоди 10 річниці його переставлення до вічности. Академія проходитиме у Львові та Уневі.   

ПРОГРАМА АКАДЕМІЇ

ЛЬВІВ

Субота 5 липня 2008 р.

   Львівський Палац Мистецтв

   м. Львів, вул. Коперніка, 17

 

   13:00 год.
 

   Відкриття Академії пам’яті єрм. Йосиф (Іван Мілян), студит

   Молитва

   Відеосюжет «Штрихи до портрету єрм. Володимира (Лівіо Леонарді)»

 

   Спогади:

   Єрм. Венедикт (Валерій Алексійчук),

   Ігумен Святоуспенської Унівської Лаври Студійського Уставу УГКЦ                                 

 

   Преосвященний Владика Гліб Лончина, студит

   Куріальний єпископ УГКЦ

 

   о. Василь Король, салезіянин

   Душпастир храму Покрови Пресвятої Богородиці у Львові

 

   Д-р Михайло Петрович,

   Завідувач кафедри Богослов’я УКУ

 

   Єрм. Орест Козак, студит

   Керівник Студитської Іконописної школи

 

   о.Інокентій Волошин,

   Душпастир храму Пресвятої Євхаристії, Львів

 

   о. Миколай Фредина,

   Директор Центру післядипломних студій для священиків

 

   Виступ хору «Осанна» Свято-Іванівської Лаври Студійського Уставу УГКЦ

 

   Короткометражний відеофільм «Студити»

 

   Кава

 

   18.00 год.

 

   Всенішнє богослужіння храм Св. Арх. Михаїла (м. Львів, Винниченка, 22)

УНІВ

Неділя 6 липня 2008 р.

   Святоуспенська Унівська Лавра

   Студійського Уставу УГКЦ

   с. Унів, Перемишлянський район

 

   10:00 год.

   Архиєрейська Св. Літургія (Преосвященний Владика Йосафат Говера, Екзарх Волинський)

   Проповідь

   Після закінченні Св. Літургії Слово про єрм. Володимира (Лівіо Леонарді)

 

   12:30 год.

 

   Обід

 

   14:00 год.

 

   Вступне слово єрм. Юстина (Юрія Бойко),

   Керівника Постуляційного Центру монастирів Студійського Уставу УГКЦ

 

   Спогади:

 

   Жителі Унева

 

   Відкриття виставки фотографій та особистих речей єрм. Володимира

 

   15.00 год.

 

   Похід на Чернечу гору

   Панахида на могилі єрм. Володимира (Лівіо Леонарді)

Святоуспенській Унівській лаврі надано ставропігію

 

УКРАЇНСЬКА ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА

ВЕРХОВНИЙ АРХИЄПИСКОП КИЄВО-ГАЛИЦЬКИЙ

Вих. Р-08/123

ДЕКРЕТ

На славу Святої, Єдиносущної, Животворящої і Нероздільної Тройці,

Отця, і Сина, і Святого Духа, і на добро ввіреного Нам Божого Люду. Амінь

 

Божою милістю

і в сопричасті з Римським Апостольським Престолом

 

ЛЮБОМИР

Верховний Архиєпископ Києво-Галицький

Української Греко-Католицької Церкви,

 

Високопреподобному Ігумену

Венедикту (Алексійчуку) та

Братії Святоуспенської Унівської Лаври

Студійського Уставу

 

   Розглянувши прохання Загальної Ради Святоуспенської Унівської Лаври Студійського Уставу від 12 серпня 2003 року Божого з належною розсудливістю і старанням, беручи до уваги духовне й історичне значення Лаври для всієї Української Греко-Католицької Церкви, з метою подальшого плідного розвитку і розквіту чернечого життя, духовного добра братії та покращення служіння Лаври для нашої Церкви, заслухавши опінію єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства та отримавши згоду Постійного Синоду від 25-26 січня 2008 року Божого на підставі канн. 435 § 2 та 486 § 1 ККСЦ

 

ПОСТАНОВЛЯЮ

надати Святоуспенській Унівській лаврі Студійського Уставу

СТАТУС СТАВРОПІГІЙНОГО МОНАСТИРЯ.

 

Внаслідок цього на підставі кан. 434 ККСЦ

 

ОЦИМ ВСТАНОВЛЮЄМО І ПРОГОЛОШУЄМО

Святоуспенську Унівську Лавру монастирем Патріаршого Права.

 

Загальну Раду Святоуспенської Унівської Лаври Студійського Уставу

зобов’язую внести відповідні зміни до Типікону Лаври.

 

Даний Декрет вступає в силу з днем 4 травня 2008 року Божого.

 

Ігуменові та всій братії Святоуспенської Унівської Лаври уділяю моє архієрейське

благословення з побажанням найобильнішої Божої благодаті.

 

+ ЛЮБОМИР

 

Диякон МИКОЛАЙ СУЛИМА,

Віце канцлер Курії Верховного

Архиєпископа УГКЦ

 

 

Дано у богоспасаємому городі Києві при Патріаршому соборі

Воскресіння Христового дня 24 квітня 2008 року Божого

Святкування 110-ліття віднови Студійського чернецтва в Україні

   У днях 3-4 травня 2008 р. відбудуться святкові урочистості присвячені 110-літтю віднови Студійського чернецтва в Україні, блаженному Климентію Шептицькому та наданню Ставропігії Святоуспенській Унівській Лаврі.

   Святкування проходитимуть за наступною програмою:

         3 травня 2008 р.Б, субота (Львів)

   15:00 - Конференція (Львівський Палац Мистецтв, конференц-зал, вул. Коперніка, 17), в часі якої будуть виголошені такі доповіді:

   - «Блаженний преподобномученик Климентій як взірець святості» - о. д-р Борис Гудзяк, Ректор УКУ.

   - «Спогади про отця Климентія» - пан д-р Адам-Даніель Ротфельд.

   - «Блаженний архимандрит Климентій і родина Шептицьких» - пан др. Андрій Шептицький.

   - «Роль блаженного преподобномученика Климентія у віднові Студійського монашества» - просвященний Владика Гліб Лончина.

   - «Отець Климентій як Праведник Світу» - пані Ольга Фадеєва.

 

   Після доповідей буде продемонстровано фільм про блаженного Климентія Шептицького та виступить з духовною програмою молодіжний хор храму Св. Архистратига Михаїла «Аксіос».

 

   18:00 – Велика Вечірня з Литією (Святомихайлівський монастир Студійського Уставу УГКЦ, вул. Винниченка, 22)

 

       4 травня 2008 р.Б., неділя (Унів)

   10:00 – Архієрейська Св. Літургія.

        Встановлення пам’ятної таблиці.

        Відкриття виставки фотографій.

   Щиросердечно запрошуємо усіх взяти участь у згаданих святкуваннях!

 

Прес-служба Постуляційного Центру

Статистистика Беатифікацій і Канонізацій упродовж понтифікату Венедикта XVI

   18 лютого 2008 року у Прес-Бюро Апостольської Столиці відбулася презентація найновішої Інструкції «Матір Святих» (Mater Sanctorum) щодо процедури ведення беатифікаційних і канонізаційних процесів на єпархіяльному рівні. В презентації взяли участь:

   -  Кардинал Жозе Сараїва Мартінес, Префект Конгрегації у справах Святих;

   - Архиєпископ Мікєлє ді Руберто, Секретар Конгрегації,

   - Монсіньор Марчелло Бартолуччі, Підсекретар цієї ж Конгрегації.

 

   З нагоди презентації згаданої Інструкції Префект Конгрегації Кардинал Жозе Сараїва Мартінес подав статистичні дані беатифікації і канонізацій, які були здійснені впродовж понтифікату теперішнього Папи Венедикта XVI. Наводимо загальну картину:

 

   2005 рік

   7 церемоній: 9 ісповідників, 22 мученики

   2006 рік

   14 церемоній: 14 ісповідників, 1 мученик

   2007 рік

   18 церемоній: 12 ісповідників, 504 мученики

   2008 рік

   1 церемонія: 1 ісповідник.

 

   Загалом упродовж понтифікату Венедикта XVI відбулося 40 церемоній Беатифікацій, підчас яких було беатифіковано 563 Слуг Божих (36 ісповідників і 527 мучеників).

   Серед них:

       48 єпархіяльних священиків;

       485 монахів і монахинь;

       30 мирян.

 

   За гендерною ознакою:

       509 чоловіків;

       54 жінки.

 

   Префект Конгрегації у справах Святих Кардинал Жозе Сараїва Мартінес очолив 31 церемонію:

       18 в Італії;

       13 поза Італією у Мексиці, Португалії, Бразилії, Іспанії, Франції, Польщі, Австрії.

 

   Церемоній Канонізацій упродовж Понтифікату Венедикта XVI відбулося 4:

       3 - в Римі і 1 в Бразилії.

   Під час цих церемоній було канонізовано 14 Слуг Божих. Серед них:

       - 2 єпископи;

       - 4 священики;

       - 5 монахів;

       - 3 монахині.

   

За гендерною ознакою:

       11 чоловіків;

       3 жінки.

 

   Отож, загальне число Блаженних і Святих, проголошених за Понтифікату Венедикта XVI, становить 577 осіб.

 

   Постуляційний Центр Монастирів Студійського Уставу

   (з посиланням на Ватиканський Інформаційний Сервіс)

Унікальне видання Типіконів

   20 грудня 2007 р. о год 16:00 в конференційному залі Львівської Духовної Семінарії Святого Духа (вул. Хуторівка, 35) відбудеться презентація першого тому з серії Історично-канонічні джерела Студійського чернецтва в Україні під назвою «Типікони», який недавно вийшов друком у видавництві «Свічадо».

   В презентації візьмуть участь:
   - Преосвященний Владика Гліб Лончина, студит, куріальний єпископ УГКЦ;
   - Всечесний о. д-р Борис Ґудзяк, ректор УКУ;
   - Преподобний єрм. Венедикт Алексійчук, ігумен Унівської Лаври;
   - єрм. Юстин Бойко, керівник Постуляційного Центру Студійських монастирів. 

   Серію Історично-канонічні джерела Студійського чернецтва в Україні  куруватиме недавно створений Постуляційний Центр Студійських монастирів. Її початок приурочений 110-ій річниці відновлення Студійського чернецтва в Україні митрополитом Андреєм Шептицьким, яку святкуватимемо в наступному році. Через цю серію публікацій монахи Студити хочуть представити широкому загалу джерельні документи, які будь-яким чином відносяться чи то до історії Студійського чернецтва в Україні чи також поодиноких особистостей, які своїм життям та подвигом внесли свій вклад у монашу спадщину усієї Церкви.
   Перший том згаданої серії виходить під назвою «Типікони». В монашій термінології Типікон являється правовим документом, який регулює життя монастиря у різних його ділянках. Завдяки Типіконам монаші традиції зберігали свою тяглість та були твердою запорукою збереження в монаших спільнотах Євангельського духу.
   В історії відновленого Студійського чернецтва було три Типікони. Першим і найбільш знаним це «Типиконъ Студитської Лаври св. Антонія Печерського в Скнилові». У 1906 році він був затверджений на конференції Галицького єпископату і опублікований в 1910 р. видавництвом Отців Василіян у Жовкві.
   Другим нормативним документом для нововідновленої монашої спільноти монахів Студитів став Типікон Унівського монастиря чи радше кажучи Унівські Конституції з 1920 р., які збереглися у рукописному варіанті в архіві монастиря монахів Студитів в Кастенгандольфо. Саме цей Типікон ще ніколи не виходив друком і залишається досі невідомим  не тільки для чернецтва, але і для істориків чи богословів. Цей рукопис є цікавий не тільки тим, що містить текст Типікону, але також первісний варіант Наших звичаїв, український переклад листа Конгрегації у справах Східньої Церкви відносно монахів Студитів та копію листа митрополита Андрея до монахів Унівської Лаври відносно деяких літургічних питань. Усі ці документи публікуються в цьому виданні і зберігають мову оригіналу.
   Коли ж мова йде про третій, так званий Загальний Типікон, то він був виданий друком видавництвом «Свічадо» у 1992 р. Він є перекладом з французького оригіналу, який був виданий Патріархом Йосифом Сліпим в 1964 р. в Римі. З огляду на те, що він є доступний по сьогоднішній день, він не ввійшов до даного видання.
   Згадані Типікони є цінними не тільки з огляду на свою історичність, але також через те, що є безпосередніми свідками діла Митрополита Андрея у справі відновлення Студійського чернецтва в Україні.
   На презентацію запрошуються усі особи, які є зацікавлені даною тематикою, а особливо богослови-каноністи, літургісти та представники монашества.

   Прес-служба Постуляційного Центру

Слово Ігумена Унівської Лаври

з нагоди відкриття Інтернет-сторінки Постуляційного Центру

   Перегортаючи сторінки історії християнства, можна зауважити, що в кожному з її періодів послідовники Ісуса Христа винаходили різноманітні способи для того, щоб якнайкраще сповнити місійний наказ Спасителя: «Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи: хрестячи їх в ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа, навчаючи їх берегти все, що я вам заповідав» (Мт. 28,19-20). Цей наказ є актуальним і для нас, християн, які переступили поріг третього тисячоліття. Воно, як бачимо, відкриває нам велике поле праці, а також ставить перед нами нові виклики, на які нам потрібно постійно знаходити відповіді.
   Одним із таких викликів є глобалізація. З одного боку, вона може стати для нас прекрасною амвоном, з якого ми зможемо проповідувати сучаному світові добру Новину про спасіння. Позитивний бік глобалізації полягає в тому, що завдяки ній ми можемо донести Боже Слово як до кожної людини, так і до великих спільнот. Однак, існує небезпека, що в глобалізованому світі, якому властивий споживацький тип мислення, може взагалі забракнути цього амвону, цього Божого дзвону, який би розбуджував людське сумління. Глобалізація ж, яка відкидає Бога, може допровадити людство до самознищення.
   Саме тому сьогодні, як ніколи, перед нами стоїть завдання залучити сучасні технологічні досягнення для того, щоб успішно сповнювати місію, яку доручив сам Спаситель. Поза сумнівом, одним з таких найуспішніших досягнень людства останніх десятиліть є Інтернет. Світлої пам’яті Папа Іван Павло ІІ, нав’язуючи до історичного римського форуму (forum romanum), називає Інтернет-простір новим форумом для проповідування Євангелія. «Для Церкви новий світ кібернет-простору - каже Папа - є закликом до ризику, щоб використати його потенціал для проповідування євангельського знаряддя. Цей виклик означає, що на початку тисячоліття, шати наслідування Христа та його наказ: «Відчали на глибінь! (Лк. 5,4) зодягаються в іншу форму»[1].
   Стоячи на порозі третього тисячоліття, наша монаша спільнота бажає вийти назустріч словам заклику Папи Івана Павла ІІ. Саме тому з радістю подаємо до Вашої уваги новий проєкт – інтернет-сайт Постуляційного Центру Монастирів Студійського Уставу УГКЦ.
   З цієї нагоди бажаю сказати декілька слів про сам Постуляційний Центр. Ідея його створення зародилася в нашій монашій спільноті вже давно. Як завжди, бракувало людей і часу. Однак нові обставини часу спонукають до якнайшвидшого втілення цієї ідеї. Що ж це за нові обставини часу?  
   Відчиняючи двері нового тисячоліття, монахи почали ставти собі запитання про те, яким чином ми, монахи, маємо свідчити Христа в сучасній добі, серед нових обставин, які не завжди є сприятливими. Ця тема стає ще вагомішою, коли поглянути на неї через призму спаду покликань до монашого життя, який останніми роками став дуже помітним. Роздумуючи над усім, ми дійшли до висновку, що не зможемо вибудувати відповідної стратегії розвитку монаших спільнот на майбутнє, не вивчивши добре минулого. А в монашому житті минуле, особливо монаший досвід, має надзвичайно важливе значення.
   Знову ж таки, це минуле студійських монастирів творили не структури, а живі конкретні люди. Багато з них закінчили свій життєвий біг мученичою смертю, інші протягом усього свого життя ревно ісповідували віру, закінчивши свій життєвий шлях як подвижники. Саме тому новостворений Постуляційний Центр, з одного боку, ставить собі за мету представляти нових кандидатів до канонізації і провадити канонізаційні справи. З іншого боку, прагне видобувати з історичної пам’яті імена тих братів і отців студійської спільноти, яких за героїчне практикування чеснот, особливо під час переслідування Церкви комуністичним режимом, сміло можемо назвати подвижниками.
   Тут у когось може виникнути питання: чому для Церкви така важлива присутність святих, блаженних, подвижників? Шукаючи відповіді на поставлені запитання, мимоволі спадає на гадку вислів знаменитого письменника Церкви ІІІ ст. Тертуліяна, який у своєму творі «Апологетик» каже, що «кров мучеників є насінням християн» (semen est sanguis Christianorum)[2]. Цими словами Тертуліян виразно вказує на те, що однією з основних прикмет Церкви, ознакою її божественної сутности є саме святі. Церква існуватиме доти, доки в ній будуть святі, і навпаки – доки існуватимуть святі, доти існуватиме Церква.
   Тут, на землі, приклад життя святих мучеників, подвижників спонукав не одного переглянути своє життя і ступити на дорогу постійного наслідування Ісуса Христа. Згадуваний Папа Іван Павло ІІ у проповіді на Св. Літургії з нагоди проголошення українських блаженних у Львові сказав слова, які нам усім потрібно буде ще довго переосмислювати. «Мученики, яких сьогодні проголошуємо блаженними, - сказав Папа, - йшли за Добрим Пастирем аж до кінця. Нехай їхнє свідчення не залишиться для Вас тільки причиною до вихваляння, нехай, радше, стане запрошенням до того, щоб їх наслідувати. Через хрещення кожний християнин покликаний до святости. Не від усіх вимагається, як від цих нових блаженних мучеників, найвищого випробування через проливання крови. Однак кожному доручене завдання йти за Христом із щоденною та вірною самовідданістю. […] Підтримані Божою благодаттю, вони до кінця пройшли переможним шляхом. Це шлях, який переходить через прощення й примирення; шлях, що веде до Світлої Пасхи після жертви на Голгофті. Ці наші брати й сестри є відомими представниками величезної кількості анонімних героїв - чоловіків і жінок, одружених і неодружених, священиків і богопосвячених осіб, молодих і старших - які протягом двадцятого сторіччя, "сторіччя мучеників", протистояли переслідуванню, насильству, смерті, щоб тільки не відректись від своєї віри»[3].      
   Створюючи Постуляційний Центр, ми сподіваємося, що він стане своєрідним інститутом пам’яті студійського чернецтва в Україні. Він працюватиме над тим, щоб представляти сучасному світові, сучасному монашеству тих, завдяки вірі яких ми сьогодні можемо вірити, любити Бога і ближнього. Коли проаналізуємо ідеологію радянського періоду, то побачимо, що вона намагалася побудувати новий світ, нове майбутнє, відітнувшись цілковито від минулого. А це є утопія, плоди якої людство пожинатиме ще довший час.
   Інший стиль життя і мислення показували ті, яких ця безбожна система переслідувала. В християнській традиції, традиції Церкви, без досвіду віри минулих поколінь не можна збудувати майбутнього. Доречно буде зацитувати тут слова відомого французького філософа Бернарда з Шартру (XII ст.), який, роздумуючи над стосунками, що творяться між минулим і майбутнім поколінням, каже: «Ми є карликами, які зіп’ялися на рамена велетнів. Таким чином бачимо більше і дальше від них. Однак, не через те, що наш зір є більш чітким або зріст більш відповідним, але через те, що саме вони тягнуть нас вгору, підносячи на свою гігантичну висоту».
   Тож нехай проєкт Постуляційного Центру стане хоча б малим виразом вдячности Богові за тих святих, яких Він постійно посилав і посилає нашому народові. Нехай цей проєкт стане також подякою і тим святим нашим попередникам, завдяки подвижництву яких ми сьогодні стоїмо на твердих фундаментах віри. Очевидно, всі ми мусимо бути свідомі, що не можна зупинитися тільки на тому, щоб пізнати життєпис тих чи інших блаженних, святих, подвижників. Приклад їхнього життя має щодня спонукувати нас до того, щоб, дивлячись на кінець їхнього життя наслідувати їхню віру (Пор. Євр. 13,7).
   З нагоди відкриття Інтернет-сайту Постуляційного центру монастирів студійського уставу УГКЦ щиросердечно бажаю і прагну, щоб усі, хто відвідуватиме його, знайшов живий і кокретний приклад, який би потягав його до наслідування Христа Господа щоденно! Тим, які трудитимуться над тим, щоб сторінки сайту регулярно поповнювались щораз новою інформацією, зичу сили та мужности, а також Божого благословення!
   Благослови, Милосердний Господи, починання рук наших!

   

   Єрм. Венедикт (Валерій Алексійчук)
   Ігумен Святоуспенської Унівської Лаври
   Студійського Уставу УГКЦ


   Унів, 11 березня 2007 р.Б.
   (Хрестопоклінна Неділя)

1
2
3

   

   [1] Іван Павло ІІ, Послання з нагоди 36-го Світового Дня Суспільних комунікацій з 24 січня 2002 р., в: http://www.vatican.va/holy_father/john_paul_ii/messages/communications/documents/hf_jp-ii_mes_20020122_world-communications-day_it.html [11.03.2007].

 

   [2] Тертуліан, Апологетик 50.

 

   [3] Іван Павло ІІ, Проповідь під час Божественної Літургії на Львівському Іпподромі з 27 червня 2001 р.Б., в: http://www.vatican.va/holy_father/john_paul_ii/speeches/2001/

documents/hf_jp-ii_spe_20010626_ucraina-youth_uc.html [10.03.2007].

в 1
в 2
в 3
bottom of page