top of page

Унів, 2023-11-12

ієрм. Онуфрій

на основі: дивенсвіт

Св. священномученик Йосафат

   Св. свщмч. Йосафат помер мученичою смертю 12 листопада 1623 р., 400 років тому.
   ... як пастир добрий поклав ти душу твою за вівці
   ... ясно проповідував ти з’єднання та погасив роздором розпалені серця мученицькою твоєю кров’ю
   Бог покликав до оборони святої єдности святого Йосафата – мужа, який, ідучи за голосом Божої волі, став найбільшим апостолом єдности, а своє апостольство запечатав власною кров’ю.
   У молодому віці він прийняв рішення зректися світу, стати монахом, і цілковито віддатися служінню Богові задля спасіння свого і своїх ближніх.
   Св. Йосафат якнайглибше вивчав богословські науки і студіював послання Отців Церкви. Ставши священником, він проповідував слово Боже, де і коли тільки міг. Його проповіді – скарбниця мудрости. До нього горнулися люди зі всіх сторін. Усім допомагав, сам збирав милостиню і роздавав бідним. Люди сотнями збиралися до нього до сповіді. І при цьому він не припиняв провадити давнє покутнє життя, сам був слугою цілого монастиря і всіх дивував своєю святістю і смиренням. 
   Писали про святого Йосафата його брати монахи: “Господь дав нам його як взірець і приклад усіх чеснот монашого життя”. “В монастирі і в місті він мав славу святого”.
   У Полоцьку почав служіння єпископа з молитви і проголошення Слова Божого. Був милосердним, став збирати біля себе бідняків і гостити їх за своїм столом, і до нього стало горнутися багато народу. Почав двічі на рік об’їжджати своє владицтво, збирав духовенство у себе, навчав і спонукав до доброго. Сам написав коротке поучення, де зібрав усе, що з богослов’я найконечніше потрібно було знати. Настановив деканів як наставників духовенства.
   Катедральний храм святої Софії у Полоцьку, який вже валився, святий Йосафат відреставрував і наново прикрасив. При цьому він ніколи не забував про свій пастирський обов’язок. Проповідував, сповідав цілими днями, а простий люд все більше і більше горнувся до нього. Не раз бачили його, як, захоплений молитвою, він яснів усім лицем. Випромінював лагідність, якою навертав.
   Святий Йосафат знав, що його хочуть убити. Він казав:
   “Знаю, що хочуть мене убити, та знаю також, що і святі Отці віддавали душу (життя) за віру”.
   “Не лякаюся смерти, дай Боже, щоб я став гідний мучеництва. Діти мої, Бога біймося одного, Він нас не полишить і буде з нами!”
   “Життя моє в руках Бога; радо прийму все, що лиш пошле на мене”. 
   Коли святому завдали смерті, заволікли його тіло над високий берег річки і, наповнивши волосяницю камінням, прив’язали до тіла і кинули в ріку. Але тіло виплило на берег. Тоді кілька розбійників проплило з ним на місце дуже глибоке, тут до ніг святого прив’язали великий камінь і кинули у воду. В ту хвилю всі побачили ясний стовп, що сходив з неба, а в ньому мужа, який спускався до води.
   На п’ятий день тіло разом з волосяницею виплило на поверхню води. Його підняли з води, накрили килимом і перенесли до церкви святого Михаїла. Сонце заясніло і розійшлася мряка. 
   Коли тіло святого поклали в церкві, то ніхто не міг відірвати очей від його лиця, котре ясніло надзвичайним блиском. Рани були зрошені свіжою червоною кров’ю, очі примружені, начеб уві сні. П’ятнадцять днів йшов народ до тіла святого владики.
   Тіло святого Йосафата лежало п’ятнадцять днів і було цілком свіже, гнучке – начеб живе.
   Радник міста Полоцька Петро Данковський недавно був осліп. З глибокою вірою він протер волосяницею свої очі і прозрів. Десять днів тіло було виставлене у відчиненій домовині у Полоцьку, а народ все йшов і йшов до нього. 
   Бог прославив мощі священномученика Йосафата багатьма чудами. Створена папою комісія для дослідження тих чуд, 24 березня 1628 р. виявила, що тіло святого ціле, гнучке, цілком свіже, воно видавало прекрасний запах, а з ран на голові текла свіжа кров. Через дев’ять років після смерти тіло було так само ціле. 
   У 1642 р. папа Урбан VІІІ зачислив Йосафата до лику блаженних. А у 1867 р. папа Пій IX урочисто зачислив блаженного Йосафата до лику святих.
   Мощі св. Йосафата перебувають в Соборі св. Петра в Римі. Молімося до нашого святого за мир і за Боже благословення на наш народ.

bottom of page