top of page
Скит Студійського Уставу
св. Андрея Первозванного у Лужках

   В урочищі Лужки, яке розкинулося в центрі гірського масиву Карпат – Ґорґанах, на віддалі шести кілометрів від с. Осмолоди (Рожнятівський р-н Івано-Франківської області), розташована одна з дочірніх обителей Унівської Лаври – Святоандреївський скит.

20_Luzhky_skyt_.JPG

   Історія скита починається у 1935 році. Проте відомо, що вже в ХV ст. урочище належало до дібр Перегінського монастиря, а пізніше стало власністю галицьких митрополитів. У ХІХ ст. неподалік урочища виникає поселення сезонних робітників-дроворубів, і саме для їхньої душпастирської опіки митрополит Андрей (Шептицький) організував скит. Ось що про це писав блаженний Климентій (Шептицький): “Основатель скиту... Митрополит Андрей хотів, щоби монахи, які провадять життя за Студійським уставом, осівши в перегінських горах, зайнялися духовними потребами того робітництва, котре, цілий рік працюючи в митрополичих лісах, заробляє на життя”. Тому, ще перед заснуванням обителі тут було споруджено капличку, а 3 листопада 1937 р. перенесено зі с. Ріпного дерев’яну церкву, споруджено келії для ченців і господарські будівлі. Скит налічував дев’ять монахів на чолі з настоятелем єромонахом Титом (Процюком). Наступного року, 10 серпня 1938 р., відновлену церкву освятив митрополит Андрей разом із Крижевцівським владикою Діонісієм (Няраді) та архимандритом Климентієм.
   Під час другої світової війни монаше життя в обителі не припинялося. Навпаки, ченці продовжували допомагати мешканцям прилеглих околиць, далі служили іночеське правило. Окрім того, за нацистської окупації, в скиті, під чужим іменем, переховувався Курт Левін, син єврейського равина.
   Однак монастир у Лужках не проіснував навіть десяти років. Це було пов’язано з другою окупацією Галичини радянськими військами. Станом на 1 січня 1944 р. в скиті було п’ять монахів із настоятелем – єродияконом Теофаном (Шеваґою). А вже в кінці цього року монаше життя припинилося. Монастирські будівлі використовувалися комуністичним режимом для різних господарських потреб, лише напівзруйнований храм свідчив про те, що тут колись була обитель.
   Проте, в 90-х роках після виходу з підпілля, у Лужки знову повернулися студійські ченці. Після десятиліть духовної пустелі, в урочищі серед лісів знову відновилося іночеське життя. На жаль, храм уже не піддавався реставрації, тому його було розібрано. Монахи розпочали будівництво нової обителі. Освячення відновленого скита відбулося 13 грудня 2000 р. у день пам’яті св. апостола Андрея.

bottom of page